ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Завершилися посадки картоплі. В господарствах починається період догляду за насіннєвими ділянками, який умовно можна розділити на такі етапи: 

Кишкові інфекції продовжують залишатись однією з найактуальніших проблем сьогодення.

Вимоги законодавства України щодо безпеки медоносних бджіл від отруєнь при використанні засобів захисту рослин в сільському і лісовому господарстві визначаються:    Законом України «Про бджільництво» від 22.02.2000 № 1492 –III  (зі змінами);    Законом України «Про захист рослин»;    Законом України «Про пестициди і агрохімікати»;  ДСП 8.8.1.2.001-98 від 03.08.1998 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»;    ДСП 382-96 від 18.12.1996 «Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»;   наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2000 № 9 «Про затвердження Інструкції щодо попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2001 за № 131/5322;    наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук від 20.09.2000 № 184/82 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2000 за № 736/4957 (далі – Порядок). Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин зобов’язані: 1.   Дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь (хімічного токсикозу) – ст. 30 Закону України «Про бджільництво». 2.   Завчасно, до початку проведення обприскування, попередити пасічників через засоби масової інформації (радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації), про кожне застосування засобів захисту рослин, а саме повідомляти:      не менше ніж за дві доби при використанні наземної апаратури згідно п. 6.1.7. ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»; o не менше ніж за три доби при використанні авіаційної техніки згідно п. 5.2. ДСП 382-96 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»; o не пізніше ніж за три доби при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах згідно ст. 37 Закону України «Про бджільництво».  3.   В повідомленні про застосування засобів захисту рослин сповіщати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату (ст. 37 Закону України «Про бджільництво»).  4.   При застосуванні хімічного обприскування на медоносних рослинах попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ (ст. 37 Закону України «Про бджільництво»). 5.   При авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів в повідомленні сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору, на відстань більше 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік. (ДСП 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»). 6.   Не застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору (ст. 30 Закону України «Про бджільництво»).  7. Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки тi пестициди i агрохiмiкати, що пройшли державну реєстрацію i включені в Перелік препаратів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного продажу населення (Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст. 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»). 8.   Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, безпосереднього контакту покрову бджіл з робочим розчином інсектицидів. 9.   Використовувати не токсичні або слаботоксичні інсектициди для медоносної бджоли, такі як: Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SC, Омайт 570,в.е., Кораген 20, КС та інші.  10.   Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду.  11.   Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк.с. – мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат, поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю. 12.   Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години в похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. (п. 6.1.5. ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»).  13.    У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводити ввечері після закінчення льоту бджіл. 14.    Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням – 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури. Обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту (п. 6.3.1., 6.3.4. ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»).  15.   Проводити обприскування авіаційним методом в ранкові та вечерні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3 м/с (дрібне-крапельне обприскування) і 4 м/с (крупно-крапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 градуса, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 м. При цьому не порушувати зону санітарного розриву: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників і т. п.); 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки (цибуля на перо, селера, кріп, огірки, помідори, полуниця, малина та інші), а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. (ДСП 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»). 16.   Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до ДСП 8.8.1.2.001-98). 17.   Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами та спеціальне навчання, мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами відповідно до статті 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати».     Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт з пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98). 18.   Виконувати основні вимоги щодо захисту рослин відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист рослин», а саме:     суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;     збереження корисної флори і фауни;     недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин;    додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;     екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів. Ветеринарно-санітарні вимоги, обов’язкові для виконання в галузі бджільництва: 1.   Реєстрація пасіки здійснюється за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи відповідно до Порядку реєстрації пасік, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000 № 184/82. 2.   Ветеринарно-санітарний паспорт, відповідно до вказаного Порядку, видається державною установою ветеринарної медицини після обстеження пасіки та проведення лабораторних досліджень підмору бджіл. 3.   Ветеринарно-санітарний паспорт є офіційним документом, який слід пред’являти для отримання ветеринарного свідоцтва або довідки. 4.   При розміщенні, облаштуванні пасіки, утриманні, годівлі, розведенні бджіл дотримуватися вимог Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл. 5.   Власникам бджолосімей, бджолопакетів, маток, що перевозяться, видається ветеринарне свідоцтво (довідка) державними установами ветеринарної медицини. До перевезення на медозбір допускаються клінічно здорові бджолосім’ї, які піддавалися профілактичним обстеженням та обробкам, а також клінічному огляду перед відправленням. 6.   Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу. 7.   При встановленні заразних захворювань бджіл пасіку оголошують неблагополучною та вводять обмеження на реалізацію продуктів бджільництва. 8.   Для лікування бджіл застосовують лише зареєстровані в Україні препарати згідно з настановами щодо їх застосування 9.   Підставою для реалізації меду на продовольчому ринку є наявність ветеринарно-санітарного паспорта та експертний висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.01.2016 № 18 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 № 96, вартість клінічного огляду 1 бджолосім’ї становить 35,67 грн з ПДВ (розділ ІІІ п. 1.11 наказу). Власнику бджолосім’ї видається фінансовий документ для оплати даної послуги. Розмір плати за видачу ветеринарно-санітарного паспорту пасіки становить 61,06 грн з ПДВ (розділ ІІІ п. 54 наказу). Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» державна реєстрація є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які займаються утриманням та розведенням бджіл. Оператору ринку необхідно лише подати заяву до територіального органу Держпродспоживслужби, детальну інформацію про вид діяльності та копію ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку.    Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 39 «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам» визначено механізм здійснення реєстрації. На сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в рубриці «Діяльність» - «Реєстри» розміщено бланк заяви, яку необхідно заповнити для здійснення реєстрації. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.     Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).   Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження.   Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.    Бджоляру з метою охорони медоносних бджіл від хімічного токсикозу необхідно: 1. Виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук від 20.09.2000 №184/82. 2.   Зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук від 20.09.2000 №184/82. 3.   Розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно ст. 15 Закону України «Про бджільництво. 4.   При зміні назви чи адреси пасіки проінформувати про це територіальний структурний підрозділ Головного управління Держпродспоживслужби протягом 10 днів. 5.   При розміщенні пасік на земельних ділянках інших власників або перевезенні пасік за згодою інших власників або користувачів, поставити пасіку на облік у сільській раді, на територію якої прибув на кочівлю, або на території якої розмістив пасіку.  6.   При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.  7.   У випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб, а при проведенні наземних обробіток на відстань 3-5 км від місць проведення наземного обприскування.  

  Фальсифіковані пестициди і агрохімікати — продукція, яка не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів, у тому числі вимогам щодо маркування та пакування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо, та/або продукція, на упаковці якої зареєстрований знак для товарів та послуг використано з порушенням прав власника- ст.1 ЗУ “Про пестициди і агрохімікати”(№ 86/95-ВР від 02.03.1995.)

Картопля має важливе значення у раціоні харчування населення і широко використовується в різноманітних галузях промисловості. Культивують картоплю як на полях, так і на присадибних ділянках. Отримання врожаю картоплі залежить від підготовки насіннєвого матеріалу, від обраної ділянки, внесення до неї добрив та загального догляду за рослинами.

Для отримання якісного, з високою сортовою чистотою насіння при вирощуванні перехреснозапильних сільськогосподарських культур (жито, тритикале, гречка, кукурудза, сорго зернове, соняшник, ріпак, гірчиця, редька олійна, суріпиця тощо) необхідно дотримуватись норм граничної просторової ізоляції від інших видів, сортів та гібридів цих сільськогосподарських культур.

Існує багато думок «за» і «проти» використання генетично модифікованих організмів. Кожна країна приймає власне рішення, щодо цього питання, та закріплює його на законодавчому рівні. В Україні основним документом, який регулює використання ГМО є Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (далі – Закон).

Річний цикл у сільському господарстві не відповідає календарному року, зазвичай він починається з підготовки ґрунту та посіву восени одного року та збиранням врожаю у наступному році. Про це можна сказати і в насінництві. 

Необхідність зберігання насіння пов’язана з біологічним властивостями різних культур. Початок зберігання насіння розпочинається ще в бункері комбайна у вигляді свіжозібраного вороху. Під час перевезення на тік, насіння зберігається в транспортних засобах. Лише після закінчення повного циклу післязбиральної обробки – сушіння, очищення, сортування, тощо, насіння закладають у комори, на довготривале зберігання.