Самозігрівання зерна

Дата: 19.02.2024 16:37
Кількість переглядів: 72

Фото без описуЗима майже позаду і з приходом тепла в більшій мірі стає знов актуальним питання щодо самозігрівання зерна в процесі зберігання.

Процес самозігрівання зернової маси характеризується підвищенням температури внаслідок фізіологічних процесів, низької теплопровідності та перепаду температури внаслідок весняного потепління. Самозігрівання – це результат інтенсивного дихання самого зерна і мікроорганізмів, що містяться у зерновій масі. Однак не будь-яке підвищення температури у зерновій масі треба розглядати як початок розвитку процесу самозігрівання, оскільки температура в ній може підвищуватися, наприклад, через поступове прогрівання у весняний і літній періоди. Інтенсивність, з якою виникає і розвивається процес самозігрівання, залежить від стану зернової маси (температура, засміченість та зараженість шкідниками), стану зерносховища, умов зберігання зерна в сховищах та спостереженням за ним.

Підвищенню температури в зерновій масі сприяє інтенсивне дихання зерна основних культур та тих, що входять до складу смітної та зернової домішок; активний розвиток мікроорганізмів; інтенсивна життєдіяльність шкідників хлібних запасів. Насіння бур'янів, маючи вищу інтенсивність дихання порівняно з інтенсивність дихання основного зерна, сприяє більшому нагромадженню в ньому теплоти. При наявності зараженості зерна і скупченнях шкідників в окремих ділянках насипу виділяється значна кількість теплоти, що також призводить до його самозігрівання. Спалахи самозігрівання можуть виникнути в різних частинах насипу. За видами поділяють самозігрівання на гніздове, шарове й суцільне.

Гніздове самозігрівання виникає у будь-якій частині зернової маси при зволоженні зернової маси внаслідок протікання покрівлі або недостатній гідроізоляції стін сховищ; завантаження в сховище зерна з різною вологістю; в місцях самосортування та скупчення комах і кліщів.

Шарове самозігрівання зернової маси виникає при зберіганні в силосах, сховищах, буртах. Самозігрівання може виникати в нижньому (низове самозігрівання) або верхньому (верхове) шарі насипу, біля стін зерносховища (вертикально-пластове).

Основна причина шарового самозігрівання – це термовологопровідність зернової маси, тобто переміщення вологи в зерновій масі в напрямку струменя теплоти, що зумовлюється перепадом температур. Верхове самозігрівання виникає при зберіганні зернової маси переважно в періоди з найбільшим перепадом температури зерна і навколишнього середовища, тобто пізно восени і рано навесні. Навесні і на початку літа, коли внутрішня частина зернової маси має низьку температуру, а верхні її шари прогріваються теплим повітрям, також можливі конденсація водяної пари і посилений розвиток фізіологічних процесів у зерні. Весняне верхове самозігрівання характерне для теплої ранньої весни після зими із сильними морозами. При різкому перепаді температур у цей час спостерігається верхове самозігрівання сухого зерна або зерна, яке довго зберігається.

Низове самозігрівання розвивається у нижньому шарі насипу зерна на відстані 0,2 - 0,5 м від підлоги або основи силосу елеватора і часто супроводжується проростанням та злежуванням зерна в нижньому шарі насипу і при несвоєчасному контролі може призвести до суцільного самозігрівання. Ліквідувати його можна лише активним вентилюванням зерна.

Вертикально-пластове самозігрівання характерне для зерна, яке зберігається в металевих бункерах, силосах елеватора або в сховищах, при зволоженні стіни, що контактує із зерновою масою.

Суцільне самозігрівання можливе в зерновій масі з високою вологістю і великим вмістом недозрілих зерен та домішок, а також коли осередки спалахів самозігрівання не було вчасно ліквідовано.

Самозігрівання зерна призводить до зміни його якісних показників: знижується сипкість, виникають солодовий запах і пліснява, найбільш вологі зерна темніють. Таке зерно на продовольчі цілі непридатне, оскільки хлібопекарські якості його значно погіршуються. Якщо вчасно не вжити заходів по ліквідації спалахів самозігрівання і допустити  підвищення температури до 50 °С і більше, можна втратити партію зерна, адже в такому зерні різко знижується сипкість зернової маси (або вона втрачається зовсім), зерно набуває коричнево-чорного або чорного кольору, з’являється затхлий та гнилісно-затхлий запахи. Таке зерно стає непридатне для продовольчих чи фуражних цілей.

Щоб запобігти втратам, необхідно проводити своєчасне спостереження за станом зернових партій з початку завантаження зерна і протягом всього терміну збереження.

Головний спеціаліст відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва, та якості зерна
Управління контролю в сфері насінництва та розсадництва,
карантину та захисту рослин
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р.Кузняк


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь