Як зберегти зерно в коморі
В Україні зареєстровано понад сто видів комірних шкідників, які пошкоджують зерно і зернову продукцію під час зберігання. Щороку під час зберігання через них втрачається від 5-10 до 30 % зібраного зерна, істотно знижуються харчові, фуражні та посівні якості. Найпоширеніші з них комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, борошноїди, молі та кліщі.
Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати.
Передусім, шкідники хлібних запасів небезпечні для насіння. Наприклад, пшениця й кукурудза, пошкоджені комірним довгоносиком, втрачають схожість відповідно на 92 і 27 %, малим хрущаком – 53 і 24 %.
Живлячись зерном шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухою, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура й вологість. З пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які синтезують отруйні для людей і тварин мікотоксини, виділяють токсичні та канцерогенні речовини.
Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки щороку проводять фітосанітарний моніторинг складських приміщень на виявлення небезпечних шкідників запасу. Зерносховища обстежують двічі в рік: у травні, коли шкідники після зимового періоду підвищують активність розмноження і шкідливість, і в липні – перед завантаженням зерна нового врожаю.
Стратегія захисту зернових запасів від шкідливих організмів ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розмноження і шкідливості в залежності від умов, способів і режимів зберігання зерна і зернопродукції та поєднує комплекс профілактичних і винищувальних заходів у всіх стадіях заготівлі, транспортування та тривалого зберігання.
Профілактичні заходи, спрямовані на недопущення комах у складські приміщення, створення умов (контрольована температура та вологість), які погіршують їх розвиток і стримують розмноження.
За виявлення в зерні навіть невеликої кількості шкідників треба негайно вдаватись до спеціальних винищувальних заходів. Провідну роль у боротьбі зі шкідниками відіграє хімічний метод, який складається з вологої і аерозольної дезінсенкції, фумігації, використання отруєних принад, відповідними препаратами дозволених для використання в Україні.
Пам’ятайте, що своєчасне виявлення шкідників запасів, визначення ступеня зараження, знання їх біологічних особливостей, шкодочинностей та захисних заходів допоможуть Вам зберегти зерно і зернопродукти від пошкодження під час зберігання.
Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва та якості зерна
Управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р. Кузняк
