РОКИТНЯНСЬКЕ БЮРО ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ ІНФОРМУЄ

До контактного центру системи безоплатної правової допомоги телефонують громадяни з питаннями щодо відстрочки від мобілізації, зокрема для догляду за родичами літнього віку або з інвалідністю.

Безоплатна правова допомога — гарантована Конституцією України можливість для кожного отримати безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у передбачених законом випадках.

Воєнний стан в Україні обмежив деякі права і свободи людини і громадянина. Зокрема, ми маємо дотримуватися комендантської години, для деяких категорій громадян обмежена свобода пересування. Водночас уповноважені органи – Національна поліція, СБУ, Національна гвардія, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба та ЗСУ – посилили заходи, які є необхідними для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. 

 Українські реєстри на окупованій території не працюють. Чи можливо зараз зареєструвати новонароджену дитину за українським законодавством, якщо вона народилась в окупації?

 У разі нагальної потреби в коштах можна швидко оформити мікрокредит, але потрібно бути уважним та враховувати всі переваги та недоліки такого виду кредиту.

 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», згідно з яким роботодавця звільнено від обов’язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу. За такими працівниками зберігається лише місце роботи та посада.

Нині у багатьох працівників виникають запитання щодо порядку вступу у трудові відносини, розірвання трудового договору та оплати праці, адже з огляду на ведення активних бойових дій на території України велика кількість як самих працівників, так і підприємств, установ та організацій, в яких вони працювали, були змушені переміститися в інші населенні пункти, або взагалі зупинити свою діяльність.

Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше.  Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?

Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 40 КК вчинення дії або бездіяльності, що заподіюють шкоду правоохоронюваним інтересам, під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками, не визнається злочином. Разом з тим заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа зберігала можливість керувати своїми діями, а також заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам під безпосереднім впливом психічного примусу, вирішується залежно від наявності або відсутності стану крайньої необхідності.