Методика укладання договору з зерновим складом
В Україні власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна з зерновими складами з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.
Правова основа укладання договору складського зберігання зерна:
Порядок укладення договору складського зберігання зерна в Україні регулюється:
Цивільним кодексом України;
Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні»;
Порядком випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. № 510 «Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна»;
Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики від 27.06.2003 № 198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 липня 2003 р. за № 605/7926.
Ключовою особливістю укладання Договору є те, що він є публічним договором. Зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь - якої особи, а умови зберігання та оплата за послуги є однаковими для всіх споживачів. Підставою для відмови в укладенні договору може бути лише неможливість його укладення, обумовлена причинами об'єктивного характеру (наприклад відсутність необхідного устаткування для зберігання певних видів товару чи інші технічні причини).
Якщо відмова товарного складу від укладення договору є необґрунтованою, то в силу положень статті 633 Цивільного кодексу України останній має відшкодувати збитки, заподіяні такою відмовою.
Основні етапи та вимоги до укладення договору складського зберігання зерна
Форма Договору
Договір укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Договір з підприємством укладається за формою типового Договору, відповідно до Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року № 510 «Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна» (із змінами) (далі – Постанова). Ознайомитися із змістом Постанови можна на Офіційному порталі Верховної Ради України .
Зміст Договору
У Договорі обов'язково повинні бути зазначені наступні розділи:
- Найменування сторін
- Предмет договору
- Вимоги до якості зерна
- Права та обов'язки сторін
- Взаєморозрахунки сторін
- Право на розпорядження зерном
- Строк зберігання
- Відповідальність сторін
- Допускається зазначати інші умови, що не суперечать законодавству
Договір та додатки до нього підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками (за наявності), кожен примірник має однакову юридичну силу.
Оформлення документів при надходженні зерна на зерновий склад.
Під час зберігання і переробки зерна та продуктів його переробки використовуються Галузеві типові форми облікових документів, які затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.04.2021 № 728 «Про затвердження Галузевих типових форм облікових документів, які використовуються під час зберігання і переробки зерна та продуктів його переробки», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2021р. за № 748/36370.
Оформлення документів при надходженні зерна на зерновий склад проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця. Кожна партія зерна (крім упакованої у мішки стандартною масою), що надійшла назерновий склад, приймається матеріально - відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, яка доставила зерно, та за якістю, визначеною лабораторією підприємства.
Якість зерна
Відповідно до статті 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати нормативно-правовим актам. Визначення якості зерна проводиться лабораторією відповідно до вимог національного стандарту на відповідну культуру. Якщо якість не відповідає вимогам державних стандартів, зерновий склад за письмовою згодою поклажодавця та за його рахунок доводить зерно до необхідної кондиції.
Складські документи
Види складських документів на зерно, передбачені статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:
- подвійне складське свідоцтво;
- просте складське свідоцтво;
- складську квитанцію.
Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. № 510 «Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна».
Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Відповідно до Положення про обіг складських документів на, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 27 червня 2003 р. № 198, підставою для видачі складських документів на зерно є Договір та факт прийняття зерна на зберігання. Поклажодавець сплачує вартість бланків складських документів, що йому видаються.
Подвійне складське свідоцтво
Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. Вони можуть передаватися разом або окремо, що дозволяє використовувати зерно як заставу без його фізичної передачі.
Просте складське свідоцтво
Просте складське свідоцтво видається на пред'явника і надає право розпоряджатися зерном. Передача свідоцтва прирівнюється до передачі зерна.
Складська квитанція.
Якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
Плата за зберігання зерна
Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються Договором.
Якщо зберігання зерна припинилося достроково не з вини зернового складу, то він має право на пропорційну частину плати.
Якщо поклажодавець після закінчення строку дії Договору не забрав зерно назад, він зобов’язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.
Відшкодування витрат за зберігання зерна
Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору складського зберігання зерна (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зерновому складу, якщо інше не передбачено договором складського зберігання зерна.
Строк складського зберігання зерна
Зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у Договорі. Якщо строк зберігання зерна Договором не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.
Якщо строк зберігання зерна визначено моментом пред'явлення власником зерна вимоги про його повернення, зерновий склад має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від власника зерна забрати це зерно в розумний строк.
Обов'язок поклажодавця зерна забрати зерно після закінчення строку зберігання зерна
Поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна.
Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна.
Якщо поклажодавець зерна у запропонований зерновим складом термін не забрав зерно, зерновий склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю зерна за вирахуванням сум, належних зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу зерна.
Витребування зерна
Власник має право вимагати повернення зерна в будь - який час, відшкодувавши складу витрати, якщо достроково припиняє Договір.
Обов'язок зернового складу повернути зерно
Зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому Договором.
Відпуск зерна
Відпуск зерна проводиться зерновим складом в обмін на один з таких документів:
- оригінал складської квитанції на зерно;
- оригінали простого складського свідоцтва або подвійного складського свідоцтва, дві частини якого (складське та заставне свідоцтва) не відокремлені між собою;
- одночасно подані оригінали відокремлених частин подвійного складського свідоцтва (складське та заставне свідоцтва);
- складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва та оригінал документа про повну сплату суми кредиту і відсотків за ним.
Кожна партія зерна видається її власнику зерновим складом за кількістю і за якістю зерна на основі письмового звернення власника, доручення на право отримання зерна, наказу про відпуск - відвантаження) зерна згідно з Галузевою типовою формою № 16, оформлення товарно - транспортних накладних, акта – розрахунку згідно з Галузевою типовою формою № 2 за фактичними показниками якості зерна.
Відповідальність зернового складу за втрату, нестачу чи пошкодження зерна
- За втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.
- Зерновий склад звільняється від відповідальності за втрату, нестачу і пошкодження зерна, викликаних непереборною силою.
- За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятого на зберігання зерна після того, як настав обов'язок поклажодавця взяти це зерно назад, зерновий склад несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.
Звертаємо Вашу увагу, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний характер.
Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва, та якості зерна
Управління контролю у сфері насінництва та розсадництва,
карантину та захисту рослин
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р. Кузняк
