Основні вимоги щодо контролю за процесом сушіння зерна
Основними операціями із доробки зерна на зерноскладах є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми.
Сушіння - основна технологічна операція з приведення зерна до стійкого стану. Процес сушіння повинен забезпечити збереженість усіх властивостей речовин у зерні, що можливо за умови дотримання оптимальних параметрів цього процесу. Тому необхідно суворо додержувати рекомендованих режимів сушіння насіння кожної культури залежно від його вологості та цільового призначення.
Сушіння зернових культур проводиться зерновим складом, якщо потрібно:
а) знизити вологість сирого та вологого зерна до стандартних показників якості;
б) оздоровити зерно (проросле, з невластивим запахом, морозобійне кукурудзи);
в) знищити шкідників зерна;
г) охолодити зерно, що самозігрівається;
ґ) освіжити зерно, поліпшити його товарний вигляд (колір, блиск).
При правильно підібраному режимі сушіння також відбувається фізіологічне дозрівання зерна і поліпшення його якості. Слід пам’ятати, що у разі порушення встановлених режимів і правил технічної експлуатації сушарок при нагріванні зерна понад допустиму температуру, відбувається погіршення його якості, збільшуються кількість тріщин зернобобових культур, рису, зерна та погіршуються хлібопекарські властивості борошна, отриманого з нього.
Основними параметрами режиму сушіння є: температура теплоносія, що подається у сушильну камеру; температура максимального нагріву зерна; температура охолодженого зерна; час перебування зерна в нагрітому стані, що відповідає відсоткам знімання вологи. Для оптимізації цього процесу необхідно враховувати також швидкість руху теплоносія і його відносну вологість, а також початкову вологість зерна. Чим вища вологість, тим меншою має бути температура теплоносія і нагріву зерна.
Виходячи з біологічних властивостей і стану вологості зерна, визначають режим його сушіння.
Вибираючи режим сушіння, варто орієнтуватися на максимальну вологість партії зерна, яка надходить на сушіння. При формуванні партій зерна (крім рису-зерна, ріпаку, соняшнику, кукурудзи) по стану вологості до доробки допускається розміщувати при сушінні в шахтних зерносушарках за вологості:
- сухе, середньої сухості разом;
- вологе;
- сире до 22%;
- сире понад 22% з інтервалом у 6%;
- для кукурудзи в зерні - 5%.
При направленні партій вологого і сирого зерна на технологічні лінії, оснащені рециркуляційними зерносушарками, формування партій проводять без розподілу зерна по стану вологості.
Формувати партію на сушіння рекомендовано так, щоб очікування на сушку вологого зерна становило не більше 24 годин для недопущення початку процесу самозігрівання зернової маси. В першу чергу потрібно забирати на сушіння зерно з найвищими показниками вологості, особливо в теплу погоду. Формування партій зерна по вологості допомагає отримати якісне зерно на виході з зерносушарки і дозволяє значно скоротити витрати на пальне.
Організацію сушіння зернових культур, контроль технологічного процесу, визначення показників якості зерна здійснюють сушильний майстер та фахівці виробничої технологічної лабораторії зернового складу (далі - ВТЛ).
При сушінні зерна ВТЛ:
а) визначає вологість зерна, бере участь у підготовці партій
і складає Розпорядження на доробку зерна, насіння олійних культур за типовою формою № 34 (далі – Розпорядження) згідно з Галузевими типовими формами облікових документів, які використовуються під час зберігання і переробки зерна та продуктів його переробки (далі - Галузевими типовими формами);
б) здійснює систематичний контроль за дотриманням температурних режимів та якістю зерна при сушінні, для чого кожні дві години лаборант контролює температуру агента сушіння за зонами відбирає проби зерна до і після його сушіння на аналізи. У цих пробах визначають температуру нагрівання зерна, запах, колір, вологість, кількість та якість клейковини у пшениці, стан оболонок (підсмажені, потемнілі), зараженість шкідниками зерна. За порушення режимів сушіння зерно може запаритись, окремі зернівки можуть підгоріти, потемніти, містити сажу й мати запах диму. При здійсненні контролю за технологічним процесом сушіння ВТЛ веде Журнал
реєстрації лабораторних досліджень під час сушіння зерна на зерносушарках за типовою формою № 71;
в) контролює температуру зерна після охолодження при подачі його у елеватор чи зерносклад;
ґ) проводить повний технічний аналіз якості зерна після сушіння, складає АКТ доробки зерна, насіння олійних культур і трав за типовою формою № 34 та передає його матеріально відповідальній особі і в бухгалтерію.
За результатами контролю за сушінням у Журналі реєстрації лабораторних досліджень під час сушіння зерна на зерносушарках (типова форма № 71) розраховується середня якість зерна щодо просушеної партії до та після сушіння, яка вноситься згідно з Галузевими типовими формами в: Картку лабораторного дослідження зерна (типова форма № 47); Журнал реєстрації лабораторних досліджень середньодобових зразків під час приймання зерна (типова форма № ЗХС-49).
У письмовому Розпорядженні, яке видає начальник виробничо-технологічної лабораторії, вказують: необхідність попереднього очищення зерна; початкову і кінцеву його вологість; температуру агента сушіння та гранично допустиму температуру зерна; місце зберігання просушеного зерна.
Облік роботи зерносушарки ведеться зерносушильним майстром зернового складу в ЖУРНАЛІ обліку роботи зерносушарки за зміну за типовою формою № 122 з додержанням рекомендованих режимів сушіння зерна для кожної культури.
Закінчувати сушіння зерна слід за вологості, встановленої для кожної культури, бо в разі пересушування різко зростає подрібнення зерна і витрата енергоресурсів. Зерно після сушіння повинно бути охолоджене до температури, що не перевищує температуру зовнішнього повітря більше ніж на 10 °C. Бажано після сушіння розміщувати зерно у елеваторах і зерноскладах, обладнаних установками активного вентилювання. Треба не просто висушити зерно до певної вологості, ще більш важливо - щоб у процесі сушки воно не втратило своїх якісних показників.
Звертаємо Вашу увагу, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний характер.
Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва, та якості зерна
Управління контролю у сфері насінництва та розсадництва,
карантину та захисту рослин
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р. Кузняк
