"Я під кабінетом у лікаря, скиньте направлення!" - чому не варто дзвонити до сімейного лікаря з таким проханням?
Електронне направлення - невід'ємна частина процесу надання медичної допомоги в Україні. За допомогою коду з 16 цифр пацієнт скеровується на діагностичні обстеження та огляд інших спеціалістів, або і на стаціонарне лікування у відповідне відділення. Проте часто пацієнти не розуміють юридичних та практичних нюансів виписки електронних направлень, через що виникають ситуації, коли пацієнти, самостійно вирішивши пройти якесь обстеження чи консультацію лікаря вузького спеціаліста, дзвонять до сімейного лікаря з вимогою "швидко скиньте направлення, я вже під кабінетом/в кабінеті".
Хто визначає потребу в направленні на певне обстеження чи консультацію?
Виключно лікар!
Це може бути лікар первинної медичної допомоги (терапевт, сімейний лікар, педіатр) або лікар вузький спеціаліст (кардіолог, невролог, гінеколог, хірург і т.д.).
Пацієнт не може сам собі призначати обстеження і вимагати на нього направлення для безкоштовного обстеження. Якщо в людини є непереборне бажання обстежити все (МРТ всього тіла, всі біохімічні аналізи, всі онкомаркери і т.д.), для цього існують платні послуги та платні клініки/лабораторії.
Детальніше про юридичні нюанси почитати можна у Наказі МОЗ України від 28.02.2020 № 586.
Втім, деколи пацієнт має рацію, коли просить якесь направлення, оскільки має певні симптоми, скарги на порушення з боку здоров'я. Бажання пацієнта треба обов'язково вислухати, проте кінцеве рішення про конкретне направлення приймає лікар після консультації та огляду пацієнта.
Тепер поговоримо про практичні нюанси виписки направлень.
Розкажу про 2 приклади з моєї практики, чому пацієнт може бути неправий в тому, що хоче певне направлення, і чому таке настирливе бажання пацієнта може призвести до фатальних наслідків, якщо лікар сліпо його виконає.
("бо піду і перереєструюся до іншого лікаря, якщо ви не дасте"
).
1. Прийшов пацієнт зі скаргами на болі в грудній клітці і задишку декілька днів. Просить направлення на рентген легень, підозрює в себе запалення легень. При огляді я помітив сильну синюшність губ. В легенях хрипи чи ослаблене дихання не вислуховувалося. Пацієнт була проведена ЕКГ, де було виявлено підозру на гострий інфаркт міокарда. Було видано ургентне направлення до кардіолога, звідки пацієнт був скероований на спеціалізоване лікування в кардіоцентр.
2. Прийшла пацієнтка з шумом у лівому вусі та запамороченням. Хотіла направлення до ЛОРа. При огляду вуха отоскопом вушної сірки чи проблем з барабанною перетинкою не було виявлено. Проте вимірювання артеріального тиску показало 180/90 мм.рт.ст. Раніше пацієнтка тиск собі не міряла. ЕКГ показала збільшення лівого шлуночка (таке буває при тривалій гіпертонії, яку не лікували). Пацієнтці призначено стартову терапію від тиску, видано направлення на дообстеження. Втім, направлення до ЛОРа я все ж видав, оскільки у пацієнтки могли бути проблеми з внутрішнім вухом, які зможе діагностувати лише ЛОР.
Пам'ятаймо, якщо лікар не хоче вам видати направлення, це не тому, що він поганий лікар. Непотрібне направлення порушує маршрут пацієнта в медичній системі та призводить до невірно встановленого діагнозу чи до запізнілої діагностики.
Також треба пам'ятати, що існують медичні послуги, які не можуть бути оплачені з державного бюджету через виписку електронного направлення. До них, зокрема, відносяться медогляди на роботі та медогляди на водійську комісію.
