Інфекційні хвороби, які можуть бути подолані завдяки вакцинації, називаються вакцинокерованими
Серед таких, зокрема, дифтерія, кашлюк, правець, кір, краснуха, епідемічний паротит, поліомієліт, гепатит B, туберкульоз та інші.
Вакцини проти цих хвороб містять ослаблені чи інактивовані збудники інфекцій, або синтезовані білки, що імітують ці збудники. Перш ніж кожна вакцина отримує дозвіл на використання, вона проходить суворі клінічні випробування для підтвердження її безпеки та ефективності.
Після введення вакцини організм виробляє антитіла, що захищають від інфекцій, але без розвитку хвороби, оскільки збудник в ослабленому чи неактивному вигляді не може викликати захворювання.
Як відбувається формування імунітету після щеплення?
Введення антигену: вакцина містить або ослаблені/інактивовані патогени, або їхні частини (антигени) — молекули, які імунна система може розпізнати як «чужі».
Розпізнавання антигену: спеціальні клітини імунної системи, зокрема дендритні клітини, захоплюють антиген і переносять його в лімфатичні вузли. Там вони «представляють» антиген іншим клітинам імунної системи, зокрема Т-лімфоцитам (Т-клітинам).
Активація Т-клітин: Т-клітини розпізнають антиген, що активує їх. Вони починають розмножуватися та диференціюватися на різні типи, залежно від виду патогену. Частина Т-клітин стає Т-хелперами, які стимулюють інші імунні клітини, а частина — цитотоксичними Т-клітинами, які знищують інфіковані клітини (у випадку реального зараження).
Активація В-клітин та вироблення антитіл: Т-хелпери стимулюють В-клітини, які також розпізнають антиген. Активовані В-клітини диференціюються на плазматичні клітини, які починають виробляти антитіла — білки, що специфічно зв’язуються з антигеном, нейтралізуючи його.
Формування клітин пам’яті: після завершення початкової імунної відповіді деякі Т- та В-клітини перетворюються на клітини пам'яті. Вони зберігаються в організмі і забезпечують швидку відповідь у разі повторного зараження тим самим патогеном.
Швидка відповідь на повторний контакт із патогеном
Якщо організм зустрінеться з тим самим патогеном у майбутньому, клітини пам’яті швидко активуються, що забезпечує більш ефективну імунну відповідь і допомагає запобігти розвитку хвороби. Таким чином, вакцина готує імунну систему до вироблення специфічного захисту, завдяки чому організм здатний швидко і ефективно реагувати під час майбутніх контактів із ним.
Формування імунітету на прикладі вакцини АКДП
Після введення вакцини АКДП організм починає виробляти антитіла через кілька днів, але для формування повноцінного імунного захисту потрібно більше часу та декілька доз. Зазвичай це відбувається так:
Після першої дози організм починає поступово виробляти антитіла, але їхній рівень ще недостатній для повного захисту.
Після другої дози імунна система активно відповідає на антигени вакцини, і рівень антитіл значно підвищується.
Після третьої дози формується стійкий імунітет. Зазвичай він досягається протягом кількох тижнів після третього щеплення (приблизно через 1–2 тижні після завершення початкового курсу).
Таким чином, для ефективного імунного захисту потрібен повний курс вакцинації з трьох доз, які зазвичай вводяться у віці 2, 4 і 6 місяців 
Із часом рівень антитіл, отриманих під час вакцинації, може зменшуватися.
Імунітет від кашлюку тримається 4–6 років. Ревакцинація проти кашлюку рекомендується жінкам
під час кожної вагітності https://tinyurl.com/3y3aye8u
Від дифтерії імунітет зберігається близько 10 років.
Від правця 96% вакцинованих захищені на строк 13–14 років, а 72% — на понад 25 років.
Через це всьому дорослому населенню необхідно кожні 10 років проходити ревакцинацію проти дифтерії та правця.
А для тих, хто пропустив планові щеплення у попередні роки, в Україні триває кампанія з додаткової імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця.
Щоб безоплатно отримати щеплення від дифтерії та правця, звертайтеся до свого сімейного лікаря, педіатра або терапевта.
