Гарячка Західного Нілу: що потрібно знати та як уберегтися
Станом на 10.09.2024 року в Київській області зареєстровано 12 лабораторно підтверджених випадків захворюваності на гарячку Західного Нілу ( за 2023 рік – 1 випадок у жителя м. Вишневе Бучанського району). Випадки реєструвалися у Фастівському, Бориспільському та Броварському ( по 3 випадки), Бучанському (2) та Білоцерківському (1) районах. Серед усіх підтверджених лабораторно випадків зареєстровано 4 летальні в Бориспільському ( 2 – в м. Переяслав та м.Бориспіль), Білоцерківському (1-м.Тараща) та Броварському (1-м.Бровари) районах.
За результатами епідеміологічного розслідування встановлено, що усі пацієнти з захворюванням на гарячку Західного Нілу, ймовірно, інфікувались переважно у межах Київської області: 9 осіб – за місцем проживання (Фастівський, Бучанський, Бориспільський, Броварський райони), 2 особи – при відвідуванні відкритих водойм Київської області (озеро м.Тараща, озеро у парку «Перемога» м.Бровари); 1 особа – під час відпочинку біля річки Дніпро (м.Київ).
Геморагічна гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. У тяжких випадках супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, лімфаденопатією, ураженням слизових оболонок, екзантемою. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва - «качина лихоманка». У зоні ризику – працівники тваринницьких комплексів і птахоферм, а ще люди, які живуть біля водойм. Інфікована людина не заразна. На сьогоднішній день немає документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров'я за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю. Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до 2 тижнів. Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало. Переносники захворювання - численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров'ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні від матері до дитини.
Симптоми гарячки Західного Нілу
У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвивається грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи - менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі), втрата свідомості, дезорієнтація в просторі й часі. У тяжких випадках ця хвороба може призвести до смерті.
Профілактика гарячки Західного Нілу
Щоб уберегтися від гарячки Західного Нілу, в ендемічних регіонах проводять комплексні заходи, направлені на зниження чисельності комарів (осушення боліт тощо). Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репелленти.
Специфічного лікування хвороби не існує. Проти гарячки Західного Нілу вакцини не існує. Щоб не захворіти, необхідно берегтися від укусів комарів.
Головний спеціаліст Рокитнянського відділу
Управління безпечності харчових продуктів та
ветеринарної медицини, державного нагляду
за дотриманням санітарного законодавства
Білоцерківського району Головного управління
Держпродспоживслужби в Київській області В. ЛИСТОПАД
