ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
21 грудня 2023 року - останній день подання платником єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2024 року
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що четвер, 21 грудня 2023 року є останнім днем подання платником єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2024 року.
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів – п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПКУ.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадках та в строки, визначені п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ.
У разі сплати протягом 30 календарних днів нарахованого за результатами документальних перевірок ПЗ, нараховані штрафи вважаються скасованими, а пеня не нараховується
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.69.37 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від
24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов'язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Сума грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов'язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.
Сума податкового зобов'язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.
При зміні даних, які вносяться до облікової картки ФО, платники зобов’язані подавати до податкових органів відомості за формою № 5ДР
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документа, що посвідчує особу, який після пред’явлення повертається.
Заяву можна подати через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), яка після пред’явлення повертається.
Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Заповнення Заяви за ф. №5ДР здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік ВПО, така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822, у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Оподаткування ПДФО виграшів та призів
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів – п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, податковим агентом платника податку є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) - п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ.
Податковий агент - оператор лотереї у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, сплачує до бюджету загальну суму податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею - п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) - п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу - п.п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ.
Доходи у вигляді виграшів, призів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок - п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ.
Соціальний захист громадян та майбутнє пенсійне забезпечення залежать від свідомої громадянської позиції працюючих
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що соціальний захист громадян сьогодні та їх майбутнє пенсійне забезпечення залежать від свідомої громадянської позиції самих працюючих.
Кожен громадянин має розуміти, що небезпека тіньової зайнятості та тіньової зарплати полягає не лише в тому, що держава не отримує кошти у вигляді несплачених податків та внесків до фондів соціального страхування, в тому числі до Пенсійного фонду, але й у тому, що громадяни ризикують втратити право на пенсію або на її частину, адже при нарахуванні пенсії враховується страховий стаж, протягом якого особа (її роботодавець) сплачували єдиний соціальний внесок, а також від розміру заробітної плати, з якої сплачено такий внесок.
Наймані працівники іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну заробітну плату, не розуміючи, що таким чином вони обкрадають у першу чергу самих себе, адже згода отримувати зарплату «в конвертах» позбавляє їх соціального захисту.
Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії у майбутньому. Погодившись отримувати заробітну плату «в конвертах», громадяни не тільки сприяють розвитку «тіньових» схем оплати праці, але й позбавляють себе соціальної захищеності, бо пенсії та інші соціальні виплати нараховуються тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Не оформлюючи трудові відносини, або виплачуючи частину заробітної плати «в конверті», роботодавці намагаються уникнути витрат на фонд оплати праці. При цьому людям не зараховується виробничий стаж взагалі або частково.
Вирішити проблему можна лише спільними зусиллями, тому громадянам варто звертатися до контролюючих органів та повідомляти про проблеми, які пов’язані з порушеннями трудового законодавства.
Вимагайте офіційного оформлення трудових відносин!
Платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН такої ПН/РК п. 4 Порядку № 520.
Згідно з п.5 Порядку №520, платник податку для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК може подати такі документи:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання,
- транспортування, навантаження/розвантаження, складські документи, інвента-ризаційні описи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК.
Якщо у квитанції до ПН/РК зазначено код товару/послуги згідно з УКТЗЕД чи ДКПП, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН/РК, платник має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до РК, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
- отримувач (покупець) надсилає пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням КЕП;
- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням КЕП до контролюючого органу;
- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП - п. 6 Порядку № 520.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ - п. 7 Порядку № 520.
Чи зобов’язаний застосовувати СГ РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265, РРО/ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Підпунктом 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 №68 визначено, що QR-код – це матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку, спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).
Відповідно до п.13 ст.1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО/ ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області
