ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Дата: 09.11.2023 11:52
Кількість переглядів: 97

Фото без описуОрганізації, які мали статус підзвітних фінансових установ станом на 30.06.2023, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31.12.2023 року

Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що 10 жовтня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 1618/40674 від 14.09.2023 (далі – Порядок № 468). 

Порядок № 468 встановлює обов’язок для усіх підзвітних фінансових установ стати на облік у Державній податковій службі України. Організації, які мали статус підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року. Якщо організація не мала статусу підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована) починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття її на облік у ДПС як підзвітної фінансової установи протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу підзвітних фінансових установ.

Наразі триває кампанія з реєстрації Підзвітних Фінансових Установ.

Реєстрація ПФУ здійснюється шляхом подання заяви в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку.

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що програмний реєстратор розрахункових операцій реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, який здійснює розрахункові операції засобами ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою № 5-ПРРО (J/F1391802)). Форма розміщена  в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Особові рахунки зі сплати податків та зборів платники мають змогу переглянути в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що в Електронному кабінеті, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС, платники податків мають змогу переглянути  власні особові рахунки зі сплати податків, зборів та інших платежів.

У приватній частині Електронного кабінету через  меню «Стан розрахунків з бюджетом»   платник податків має доступ до своїх особових рахунків - при зверненні до вказаного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, - тут міститься інформація по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Фізичні особи після ідентифікації за допомогою платіжної системи можуть сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду.

Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет на даний час не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичні особи можуть ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Яка заборгованість визнається безнадійною

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість СГ, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05.06. 2003 № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.11.2016 №1734-VIII «Про споживче кредитування» зі змінами та доповненнями.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

  •      пов’язаних з таким кредитором;
  •      які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
  •     які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Контрольовані іноземні компанії: результати подання повідомлень

З початку 2022 року до Державної податкової служби надійшло 6721 повідомлення про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти) (далі – Повідомлення), з яких 6430 – від фізичних осіб – резидентів України та 291 – від юридичних осіб – резидентів України. Основними країнами, в яких фізичною особою (юридичною особою) – резидентом України набуто/відчужено частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи є Республіка Польща – 33 %, Велика Британія – 15 %, Сполучені Штати Америки – 13 %, Республіка Кіпр – 11 %, Естонська Республіка – 7 %, інші країни – 21 %.

Крім того, на виконання пп. 39².6.3 п. 39².6 ст. 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс), банками/фінансовими установами та іншими контролюючими органами на адресу Державної податкової служби направлено 9881 повідомлення про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.

Водночас нагадуємо, що пп. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу визначено необхідність подання повідомлення контролюючому органу про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фізичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контрою над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Варто також пам’ятати, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або припинення здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу).

Додатково повідомляємо, що Законопроєктом № 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» передбачено зміни до пункту 120.7 статті 120 Кодексу в частині доповнення штрафом за несвоєчасне повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу.

До державного бюджету у січні – жовтні 2023 року надійшло 605,6 млрд гривень

За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – жовтні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 605,6 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – жовтні 2023 року становили 595,1 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 102,5 відс., додатково до бюджету надійшло 14,8 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до державного бюджету у жовтні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 52,3 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у жовтні 2023 року становили 51,4 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету перевиконано на 4,5 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 2,2 млрд гривень.

Щодо особливостей застосування РРО та/або ПРРО при наданні послуг за умови проведення розрахунків за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів

ДПС продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке. 

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів, тощо – звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО, при прийманні оплати за послуги. 

Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265.

Переваги використання єдиного рахунку

Вiдповiдно до статтi 351 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет (форма заяви J1307001 для юридичних осіб або F1307001 для фізичних осіб).

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (крім ПДВ, акцизного податку та частини чистого прибутку).

Внесення коштів платником податку на єдиний рахунок вважається внесенням коштів таким платником податку до бюджету.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненнюу порядку, визначеному статтею 43 Кодексу.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядкуфункціонування єдиного рахунка та виконання норм статті351 Податкового кодексуУкраїницентральними органамивиконавчоївлади, затвердженого Кабінетом міністрів України від 29 квітня 2020 р. №321, заповнення реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого Мінфіном та згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29 липня 2022 р. № 163, з урахуванням вимог зазначеного Порядку.

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в електронному кабінеті в актуальному стані.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Заповнення платником Структурованої форми платіжної інструкції реквізиту "Призначення платежу"

Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №163 (далі – Інструкція НБУ №163) та наказом Міністерства фінансів України від 22березня 2023 року №148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення»(далі – Порядок №148)  визначено перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

Зокрема, звертаємо Вашу увагу на заповнення реквізитів «Призначення платежу», «Код платника» та «Код фактичного платника».

Платники податків заповнюють реквізит «Призначення платежу» за прикладами, наведеними у Порядку №148.

Отже, платники під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках: 

1.     юридичними особами:

– у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів спеціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

2.     громадянами:

–  у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно – технічний комплекс самообслуговування, програмно- апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

Нагадаємо, що з 01 квітня 2023 року Національним банком України запроваджено систему електронних платежів нового покоління СЕП – 4.0, якою забезпечено можливість цілодобового режиму роботи СЕП 24/7 без зупинення роботи із виконання міжбанківських платіжних операцій. Тобто з цієї дати усі міжбанківські платіжні операції в гривні здійснюються з переходом на щоденне опрацювання переказів у національній валюті, включаючи вихідні та святкові дні.

Довідково: з повним текстом Наказу №148 можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0528-23#Text

Як скасувати реєстрацію РРО, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, або на територіях бойових дій

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що для скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, або на територіях бойових дій, відповідно до положень розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та положень глави 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Наказ № 547, Порядок № 547), необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку як платника податків повідомлення за формою № 20-ОПП та/або заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО.
Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Відповідно до п.3 глави 4 розд.ІІ Порядку №547, процедура розпломбування РРО в центрі сервісного обслуговування за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.

Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547.

Подання таблиці даних платника податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою.

Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) - зведена інформація, що подається платником до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Отже, Таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку і подання її є правом платника.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 року (далі - Постанова №1165), у Таблиці зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. 

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДК мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку - п. 14 Порядку Постанови № 1165.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

При врахуванні Таблиці здійснюється реєстрація виключно операцій з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою, які зазначені у врахованій Таблиці (в ПН/РК наявні коди що не враховані Таблицею, реєстрація таких ПН/РК зупиняється).

У разі прийняття рішення про врахування Таблиці, ПН/РК, реєстрація яких зупинена до дня, що передує даті прийняття рішення, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови: 

- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника; 

-у ПН/РК зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій Таблиці, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; 

-такі ПН/РК складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією прийняте рішення про врахування Таблиці; 

-щодо таких ПН/РК платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації;

- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума ліміту.

Декларація з акцизного податку за листопад 2023 року подається за оновленою формою

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що 05 жовтня 2023 року набрали чинності накази Міністерства фінансів України: 

- від 28.07.2023 № 414 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2023 року № 1396/40452; 

- від 18.08.2023 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 липня 2023 року № 414», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2023 року № 1465/40521, які опубліковані в Офіційному віснику України від 05.10.2023 № 81. 

Накази №414 та №444 прийняті з метою приведення у відповідність форми декларації з акцизного податку і Порядку її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.01. 2023 № 2888-ІХ, щодо: 

-можливості здійснення платежів за серією (за наявності) та номером паспорта лише для громадян України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта; 

-приведення термінології наказу № 14 у відповідність до законодавства у сфері платіжних послуг. 

Одночасно приведено у відповідність положення наказу №14 та його назви у відповідність до статті 223 Податкового кодексу України. 

Відповідно до положень п.46.6 ст.46 ПКУ, нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення. 

Отже, застосування оновленої форми декларації з акцизного податку, з урахуванням змін, внесених наказами Мінфіну №414 та №444, розпочинається з 01 грудня 2023 року – з декларації, яка подається за звітний (податковий) період  листопад 2023 року. 

Якщо ЄВ, визначений у вимозі про сплату недоїмки/рішенні про нарахування пені/застосування штрафів, сплачено протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, то штрафи скасовуються, а пеня не нараховується

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України від 30.06.2023 №3219 внесені зміни та доповнення, зокрема, до Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Так, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9 прим.24, відповідно до якого,у разі сплати протягом 30 календарних днів наступних за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, відновлених або розпочатих з 01 серпня 2023 та завершених до припинення воєнного стану, суми штрафів, застосованих на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому цим пунктом, не підлягає оскарженню.

Яким нормативним документом необхідно керуватись при визначенні споживчої ознаки товару/послуги

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України від 30.06.2023 №3219  чітко визначені категорії продавців, які при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп, ДПС рекомендує використовувати Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 у редакції наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 №211) та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

Форму та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) визначено в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

 - «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» тощо;

 - «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» тощо;

 - «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» тощо.

Відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України від 30.06.2023 №3219  внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу України щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.

Законом №3219 виключено п. 102.9 ст. 102 ПКУ, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Також визначено, що п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.

Таким чином, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ГУ ДПС у Київській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь