ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ… МИНАЄ ЧАС ТА НЕ МИНАЄ БІЛЬ ВІД ВТРАТИ
Війна - страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми можемо навчитися миритися з усіма її наслідками, але навчитися жити «БЕЗ» - неможливо.
Сьогодні, минає річниця загибелі відважного сина Рокитнянщини, старшого лейтенанта, командира кулеметного взводу 2 батальйону в/ч А 0666 – ДМИТРА СЕРГІЙОВИЧА ШИЛА. Нажаль, доля відміряла захиснику України лише 22 роки… Та своє коротке життя він прожив гідно. Всі, хто знав загиблого Героя, з ким його зводили життєві дороги, відгукуються про Дмитра, як про дуже доброго, відповідального, самостійного, цілеспрямованого і вмотивованого патріота рідної землі. Дмитро ніколи не здавався, не пасував перед труднощами, не ховався за спинами, з перших днів війни захищав Україну від ворожих окупантів та прийняв свій останній бій 16 вересня в Херсонській області.
Усміхнений, компанійський, життєрадісний, світлий і добрий… Таким назавжди залишиться Дмитро у пам’яті своїх близьких, друзів, товаришів…
Цього дня керівництво громади, рідні, друзі, військовослужбовці відвідали місце останнього спочинку Героя, поклали квіти на могилу та вшанували пам'ять Воїна хвилиною мовчання.
Рік гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Йдуть у засвіти найкращі життя. Ті, кому б творити Україну, продовжувати рід український, бути нашим майбутнім. Натомість вони стають нашою історією. Героїчною пам’яттю і вічним болем...
Величний подвиг запеклої боротьби мужнього воїна, вірного Сина України, нашого Героя Дмитра з російським окупантом не зітреться часом. Його ім’я навіки закарбоване в історії наших визвольних змагань за незалежність України.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ, ЧЕСТЬ ТА СЛАВА ДМИТРУ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН РІДНИМ ТА БЛИЗЬКИМ ВОЇНА!
Дмитро нагороджений почесним нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня.
