ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
До місцевих бюджетів Київщини надійшло більше 2 млрд грн єдиного податку
За 7 місяців поточного року малий та середній бізнес пристоличного регіону сплатив до місцевих бюджетів 2,3 млрд грн єдиного податку.
Зазначається, що фізичні особи-підприємці забезпечили 1,4 млрд грн з питомою вагою 60% у загальній сумі надходжень. Юридичні особи (ІІІ група) спрямували до казни громад 766,4 млн грн (питома вага 33%)
У свою чергу, сільгоспвиробники-спрощенці сплатили 174,3 млн грн (питома вага 7%).
Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці на загальній системі та фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, зобов’язані вести облік доходів і витрат за типовими формами та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Вимоги п. 296.1 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками ЄП ІІІ групи – електронними резидентами (е-резидентами).
Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Разом з тим, п.п. 5 п. 3 розд. II Порядку № 496 передбачено, що у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).
Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається, зокрема, продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО.
Таким чином, ФОП, у тому числі платники єдиного податку ІІ-ІУ груп, які здійснюють продаж товарів, визначених абзацом другим п. 12 ст. 3 Закону № 265, зобов’язані вести облік всіх товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття, незалежно від способу розрахунку за такі товари (готівковій та/або в безготівковій формі через установи банку).
Документи, необхідні для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір отримати ліцензію, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі –ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі №481, забороняється.
Отже, для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг.
Використання режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД обов’язкове для усіх підакцизних товарів
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що з 01 серпня 2020 року існує законодавчо встановлений обов’язок для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, проводити розрахункові операції через РРО/програмні РРО з використанням режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для усіх підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
01 січня 2022 року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону №265, згідно з яким суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, зобов’язано проводити розрахункові операції через РРО/програмні РРО з використанням режиму програмування із зазначенням цифрового значення штрихового коду МАП (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Із 01 січня 2023 року почали діяти нові коди згідно з УКТ ЗЕД, запроваджені Законом від 19.10.2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».
Заява про анулювання реєстрації платника ПДВ може бути подана одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що відповідно до п.п. «в» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України та п.п. «в» п.5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Якщо платником єдиного податку дотримані вимоги, встановлені ПКУ для обраної ним групи, то такий платник може самостійно перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп платників ЄП, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника ЄП ІІІ групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним І або ІІ групи чи ставки ЄП, встановленої для ІІІ групи, яка включає ПДВ до складу ЄП - 5% (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 5.3 розд. V Положення № 1130, для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.
Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ, можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо на підставі заяви СГ, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки ЄП, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників ЄП проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати ЄП при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає СГ з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку.
Як правильно заповнити Декларацію з плати за землю?
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників на необхідності правильного заповнення податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), зокрема, на коректне зазначення коду категорії земельних ділянок, інформацію щодо документів, які засвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, кадастровий номер, площу, тощо.
Звертаємо увагу, що у разі наявності в Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:
у колонці 2 – зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зазначений в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ (далі – Класифікатор):
- 01 - землі сільськогосподарського призначення;
- 02 - землі житлової забудови;
- 03 - землі громадської забудови;
- 04 - землі природно-заповідного фонду;
- 05 - землі іншого природоохоронного призначення;
- 06 - землі оздоровчого призначення;
- 07 - землі рекреаційного призначення;
- 08 - землі історико-культурного призначення;
- 09 - землі лісогосподарського призначення;
- 10 - землі водного фонду;
- 11 - землі промисловості;
- 12 - землі транспорту;
- 13 - землі зв’язку;
- 14 - землі енергетики;
- 15 - землі оборони;
- 16 - землі запасу;
- 17 - землі резервного фонду;
- 18 - землі загального користування;
При поданні Декларації із земельного податку у графі 3 розділу І буде проставлятись вид права на земельну ділянку («1» - якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника або «2» -якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні).
- у колонці 4 – серія та номер документа, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);
- у колонці 5 – дата державної реєстрації прав власності/користування в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;
- у колонці 6 – номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) – послідовність цифр;
- у колонці 7 – зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);
- у колонці 8 – зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками );
- у колонці 9 – зазначається площа земельної ділянки у кв. м (з двома десятковими знаками);
- (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)
- у колонці 10 – вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено (в гривнях з двома десятковими знаками)). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації;
- у колонці 11 – вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі (в гривнях з двома десятковими знаками) – для земель де не проведена нормативна грошова оцінка;
- у колонці 12 – вказується ставка земельного податку (у відсотках);
- у колонці 13 – вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:
гр.13=гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12/100
Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік;
- у колонці 14 – зазначається код відповідної пільги згідно з Довідником податкових пільг;
- у колонці 15 – відображається номер пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);
- у колонці 16 – вказується сума пільги зі сплати земельного податку.
На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу;
у колонці 17 – вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:
гр. 17 = гр. 13- гр. 16
Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній земельній ділянці, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17;
У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ ІІ, зокрема:
- у колонці 2 – зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації);
- у колонці 3 – дата укладення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;
- у колонці 4 – номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності – послідовність цифр;
- у колонці 5 – дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;
- у колонці 6 – номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки – послідовність цифр;
- у колонці 7 – зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000 );
- у колонці 8 – зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);
- у колонці 9 – зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома знаками після коми);
- (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)
- у колонці 10 – вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками).
- Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації;
- у колонці 11 – вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);
- у колонці 12 – вказується річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:
гр. 12= (гр. 8 (або гр. 9) х гр. 10 х гр. 11)/100
Застосування РРО/ПРРО/є обов’язковим для ФОП ІІ-ІУ груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходу та ФОП на загальній системі оподаткування
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що обов’язок використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій набрав чинності ще із 01 січня 2022 року - використання РРО стало обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ – IV груп та не було відмінене 24.02.2022 у зв’язку з введенням режиму воєнного стану в Україні. Проте під час воєнного стану Законом України від 15.03.2022 №2120-IХ доповнено п. 12 розд. ІІ Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та встановлено що тимчасово, на період до припинення воєнного стану, санкції за порушення вимог Закону №265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ (набрав чинності 01 серпня 2023), доповнено це положення: суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону №265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Тобто, з 01 серпня 2023 відповідальність застосовується за порушення, вчинені при здійсненні розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
З 01 жовтня 2023 року штрафні санкції застосовуються до всіх СГ, які здійснюють розрахункові операції (крім порушень, вчинених на окупованих територіях та територіях бойових дій).
Наразі використання РРО/ПРРО є обов’язковим для :
- ФОП ІІ-ІУ груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходу
- ФОП на загальній системі оподаткування.
Оновлено версію ПРРО від ДПС
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платників податків, що згідно з абзацом 37 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій.
Тобто, програмний РРО – це не обладнання, а програмне рішення, для якого не потрібне відокремлене робоче місце, а користуватись ним можна з комп’ютера, планшета або смартфона чи іншого гаджета.
ДПС надає користувачам безоплатне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.
Наразі ДПС повідомляє про оновлення версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS.
Оновлена версія удосконалена:
- додано можливість використання КЕП у форматі .pfx;
- удосконалено механізм повернення з ПРРО, що використовується, чеків, які були сформовані іншим ПРРО, що належить/належав одному СГ;
- виключено обмеження щодо перегляду чеків у модулі «Історія операцій», сума яких перевищує 1 млн грн;
- удосконалено функціонал щодо перевірки стабільності інтернет-з’єднання та з’єднання з Фіскальним сервером контролюючого органу при виході ПРРО з режиму офлайн.
Реєстрація РРО/ПРРО у контролюючому органі
Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що для проведення розрахунків суб’єкт господарювання самостійно обирає який реєстратор йому використовувати: РРО чи ПРРО. Якщо СГ обрав для застосування ПРРО, то самостійно обирає програмне забезпечення для використання: безоплатний ПРРО від ДПС чи комерційний ПРРО.
Нагадуємо, що безоплатний ПРРО від ДПС розміщений у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/).
Отримати роз’яснення щодо реєстрації РРО/ПРРО, з інших питань, пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО, можна за телефоном: 0800501007.
Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/
ДПС оновлено кваліфіковані сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС
Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що задля покращення комфортних умов обміну електронними документами з контролюючими органами через використання сервісів Єдиного вікна подання електронної звітності та Електронного кабінету, ДПС повідомляє про зміну з 08 год. 00 хв. 14 серпня 2023 року кваліфікованих сертифікатів, які використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок тощо) та шифрування повідомлень на ДПС (звітність тощо).
Сертифікати розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Електронна звітність — Платникам податків про електронну звітність — Єдина адреса» за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/.
Сертифікати API «Електронного кабінету» для підписання та шифрування документів також розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cabinet/resources/js/sign/data/EK_S_NEW.cer
та https://cabinet.tax.gov.ua/cabinet/resources/js/sign/data/EK_C_NEW.cer відповідно.
До уваги компаній-нерезидентів!
Головне Управління ДПС Київської області надає інформацію, що пунктом 64.5 ст. 64 Кодексу визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Відповідно до п. 60 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим законодавством належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом троьх місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.
Разом з тим, наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 №62 (далі – Наказ №62), який набув чинності 19.03.2021, внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.
Пунктом 2 Наказу №62 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому постійні представництва, та на дату набрання чинності цим наказом не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом двох місяців з дати набрання чинності цим наказом подати для постановки їх на облік документи, визначені пунктами 4.2, 4.4 розділу lV Порядку обліку.
З урахуванням дати набрання чинності Наказом №62 з 19.03.2021, граничний строк подання до контролюючих органів нерезидентами документів для взяття їх на облік продовжено до 19.05.2021.
Згідно з п. 64.5 ст. 64 Кодексу у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому – п’ятому цього пункту, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності.
Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки.
На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
Згідно абзацу другого п. 60 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу, та якими не були виконані вимоги абзацу першого цього пункту, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.
Законом України від 03.11.2022 № 2719-lX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (набрав чинності з 24.11.2022) були внесені зміни до пп. 69.2 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, згідно яких знято обмеження щодо проведення деяких документальних позапланових перевірок, в тому числі з підстав, визначених пп. 78.1.22п. 78.1 ст.78 Кодексу.
Відповідно до пп.78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік.
Згідно з п. 117.4 ст. 117 Кодексу ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.
Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання вимог п. 64.5 ст. 64, п. 60 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, відокремлений підрозділ нерезидента, також постійне представництво нерезидента, для взяття на облік зобов'язаний подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням такі документи:
- заяву нерезидента за формою № 1-ОПН;
- копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;
- копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом.
Нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, також постійні представництва, або придбають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зобов'язані до заяви додати копії таких документів (пред'явити оригіналів):
- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
Інформація у колонках 2 розділу І та ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Інформація у колонках 4-6 розділу І Декларації (послідовність цифр, букв, дата) має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності..
Інформація у колонках 3-6 розділу ІІ Декларації (послідовність цифр, дата) має відповідати інформації, зазначеній в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
У разі припинення права власності або користування земельною ділянкою (в т.ч. оренди земельної ділянки державної або комунальної власності) колонки 4-6 розд.І Декларації та колонки 3-6 розд.ІІ Декларації заповнюються аналогічно. При цьому платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник робить відмітку у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до неї вважатиметься невід’ємною частиною такої Декларації.
Інформація у колонках 7 розділу І та ІІ Декларації зазначається у разі наявності та має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Інформація у колонках 8 та 9 розділу І та ІІ Декларація має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Звертаємо увагу, загальні суми зазначені у колонках 17 розділу І (у разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок») та колонки 12 розділу ІІ (у разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата»), повинні мати своє відображення у повному обсязі та відповідати даним колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити визначені п. 48.3 ст. 48 ПКУ.
Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити, зокрема код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (п. 48.4 ст. 48 ПКУ).
Внаслідок подання декларації з невірно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації.
Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області
