Особливості сушіння зерна сільськогосподарських культур
Сушіння – складний технологічний процес, який застосовують для видалення надлишкової вологи у зерні з метою доведення його до сухого стану, який забезпечує подальшу надійну збереженість продукції. При сушінні необхідно додержуватися рекомендованих режимів сушіння зерна залежно від його вологості та цільового призначення.
Основними параметрами процесу сушіння є температура нагрітого повітря, вологість і час сушіння зерна. Усі ці параметри пов’язані між собою. Що вищою є початкова вологість зерна, то швидше воно сушиться у початковий період. Теоретично процес сушіння можна прискорити лише завдяки збільшенню температури теплоносія, але таке збільшення може привести до того, що зерно буде непридатне для подальшого цільового використання. Чим вище початкова вологість зерна, тим більш щадним по температурі теплоносія і тривалості за часом повинен бути процес сушіння. В такий спосіб можна убезпечити зерно від пошкодження тканин і утворення тріщин. У пошкодженому зерні прискорюються несприятливі біохімічні і мікробіологічні процеси. Основною умовою організації післязбирального догляду за зерном є організація системи первинного очищення та сепарації. Усі домішки, насіння бур’янів, зіпсоване та бите зерно треба вилучити.
Виходячи з біологічних особливостей зерна вибирають різні режими і способи його зневоднення (сушіння). Вибираючи режим сушіння, варто орієнтуватися на максимальну вологість партії зерна, яка надходить на сушіння.
У період очікування сушіння, вологе зерно не рекомендують зберігати на складі більше 24 годин. Щоб не допустити його зігрівання, потрібно провітрювати приміщення прохолодним потоком повітря й стежити за чергою направлення партій зерна на сушіння. Формування партій зерна по вологості допомагає отримати якісне стандартне зерно і не витратити в процесі сушіння зайве паливо. В оперативних ємностях формують партії таким чином, щоб різниця по вологості була в межах 1-1,5%, максимум — 2%. Якщо сушити зерно з великою різницею по вологості в одному потоці, наприклад, кукурудзу 22% і 26-28%, то частина зерна або не досушиться, або пересушиться.
Сушіння кукурудзи
Перше, на що варто звернути увагу, що кукурудзу не можна сушити нижче показників вологи 14%. Інакше пересушене зерно буде травмуватись. Формувати партії потрібно, щоб зерносушарки рівномірно сушили зерно. Коли кукурудза надходить на зерносклад з вологістю 20% і нижче, з нею не виникає проблем при сушінні. А ось якщо волога 25-30%, то зерно потребує вже більше уваги. Таке зерно потрібно сушити повільніше, інакше при високих швидкостях сушіння та високих температурах сушильного агента можна отримати кукурудзу, яка не відповідатиме вимогам діючих державних стандартів. Дуже важливо звертати увагу на тривалість зберігання вологого, а особливо дуже вологого (більше 20%) зерна перед сушінням. Якщо його перетримати у складі - можна отримати потемніння зародку зерна, а це вплине на якість кукурудзи. Температура сушильного агента для кукурудзи повинна становити +90-110°C. Підвищувати його температуру вище 130°C недопустимо, бо це призведе до руйнування зернівки кукурудзи. Гранична температура нагріву самого зерна кукурудзи не повинна перевищувати 50°C при використанні її на кормові цілі.
Сушіння соняшнику
Сушіння насіння соняшнику без його попереднього очищення не допускається, оскільки сміттєва домішка має вологість майже у два рази вищу за вологість насіння соняшнику. А при вологості вище критичного значення 7% відбувається самозігрівання соняшнику. Сушіння соняшнику відбувається швидше, ніж інших культур. Оболонки насіння соняшнику високогігроскопічні, їхня маса становить понад 10% маси насінини. Рівноважна вологість компонентів насінини неоднакова - більша в оболонки і менша в ядра. Цю властивість використовують під час визначення раціональних способів сушіння - чергування сушіння, охолодження та відволожування. Під час сушіння соняшнику потрібно обов’язково контролювати нагрівання насіння - воно не повинно перевищувати 55 °С. Підвищення температури агента сушіння призводить до пошкодження (тріщин) оболонки зерна, в якому згодом прискорюватимуться несприятливі біохімічні і мікробіологічні процеси. Для якісного сушіння насіння соняшнику краще використовувати зерносушарки шахтного типу з можливістю рециркуляції. За такого способу сушіння насіння соняшнику проходить через сушарку 2-3 рази. Саме такий тип сушіння забезпечує поступове зняття вологи. За оптимальних режимів сушіння вміст олії в насінні соняшнику збільшується. При порушенні технології сушіння існує висока ймовірність розтріскування і псування насіння соняшнику. У практиці обробки та зберігання насіння соняшнику вважають сухим, якщо його вологість становить до 7%, середньої сухості – 7 – 8%, вологим – 8 – 9%.
Сушіння гороху, сої
Організовуючи технологічний процес сушіння цих культур бажано вибирати найкоротші технологічні маршрути, аби уникнути травмування зерна. Це культури належать до тих, які сильно травмується, і замість товарного гороху і сої можна отримати неякісний продукт.
Насіння гороху і сої необхідно сушити так, щоб швидкість випаровування вологи з поверхні зерна не перевищувала швидкість переміщення вологи з центру зерна до його поверхні. Інакше нерівномірне висушування різних частин зерна призведе до їх нерівномірного усідання, за яким послідує розтріскування зерен. Тому під час сушіння насіння гороху з надлишковою вологістю особливо важливо стежити за температурою теплоносія і часом обробки. Особливість процесу сушіння сої полягає в тому, що її насіння повільно віддають вологу (0,5-0,8% / год) і дуже легко пошкоджуються від механічного впливу. Насіння сої вважають сухим, коли його вологість не перевищує 12%, середньої сухості - 12–14%, вологим -15-16% і сирим - більше 16%. Тому вологу і сиру сою зазвичай досушують до вологості 12–14%. Для сушіння зерна бобових культур використовувати бажано тільки шахтні сушарки. Допускається видалення за один пропуск 3-4% вологи. Насіння сої сушать в м’якому режимі за температури нагрівання 25–30 °С залежно від початкової вологості. Тому і температура агента сушіння в шахтних сушарках не повинна перевищувати рівня 50–70 °С (для початкової вологості більше 19%) або 60–80 °С (для початкової вологості до 19%). Товарне зерно сої можна сушити за температури, вищої на 5–10 °С, ніж температура насіння.
Бобові обов’язково сушать з відлежуванням. Важливою умовою в кінці сушіння є охолодження зерна. Його температура не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 10 °С.
Під час сушіння необхідно періодично контролювати температуру агента сушіння за зонами сушарки, допустиму температуру нагрівання зерна та температуру зерна після охолодження при подачі його у склад. Також здійснюється контроль просушеного зерна на:
- наявність потемнілих і підсмажених зерен;
- зараженість шкідниками зерна.
В кінці процесу сушіння проводиться аналіз якості просушеного зерна.
Звертаємо вашу увагу, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний характер.
Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва та якості зерна
Управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Роман КУЗНЯК
