Особливі вимоги до зберігання олійних культур
До зберігання олійних культур пред'являються особливі вимоги, що пов'язано з великим вмістом жиру, який не здатний зв'язувати і зберігати вологу. Самозігрівання в партіях олійних культур відбувається значно швидше, що пов'язано з великим виділенням тепла під час окислювальних процесів. Крім того, на збереження насіння олійних культур значно впливає ступінь його очищення, зокрема надмірна кількість у зерновій масі пошкоджених і повністю або частково обрушених насінин.
Про зберігання ріпаку
Для забезпечення надійного зберігання насіння ріпаку, необхідно подбати про технічне обладнання сховищ та дотримуватися відповідних умов і режимів зберігання.
Зерно ріпаку вважають сухим, якщо його вологість не перевищує 8%, але з метою забезпечення більш надійного його зберігання, на практиці його вологість намагаються знизити до 7%. На тривале зберігання строком від 1 місяця в зерносховище треба закладати і зберігати насіння ріпаку з вологістю не більше ніж 7%, вмістом сміттєвої домішки не більше ніж 1% та оліїстої домішки не більше ніж 3%. Насіння ріпаку з вологістю понад 8% треба зберігати на токах не більше доби. Процес очищення слід організувати таким чином, щоб насіння ріпаку якнайменше зазнавало пошкоджень і механічного травмування.
При зберіганні ріпаку потрібно постійно контролювати вологість навколишнього повітря у зерносховищі, а також умови зберігання насіння, передусім його температуру та вологість. Річ у тім, що внаслідок дихання насіння ріпаку у верхніх його шарах конденсується волога, підвищується температура, і таким чином з’являються місця самозігрівання.
Отже, особливої уваги потребує контроль стану верхніх шарів насипу ріпаку. Внаслідок підвищення температури та дихання зерна, насамперед, у верхніх шарах конденсується волога, можуть з’явитися осередки самозігрівання. Для збереження ріпаку ефективними є заходи, які спрямовані на охолодження зерна, зниження відносної вологості повітря, зменшення доступу кисню до зернової маси. Вологий і сирий ріпак необхідно негайно вентилювати, однак у зв'язку з великим опором насипу висоту його необхідно зменшувати. Активне вентилювання атмосферним повітрям є практично єдиним найбільш ефективним способом приведення такої дрібнонасіннєвої культури, як ріпак, до стійкого стану для подальшого тривалого зберігання і підвищення його якості.
Під час зберігання ріпак швидко ущільнюється, тому через зернову масу погано проникає повітря. Таким чином, систему вентиляції сховища роблять більш потужною, аніж у складах для зберігання зерна інших культур (ріпак має низьку шпаруватість, тож потрібен більший потік повітря, щоб його провентилювати). Щити каналів активного вентилювання у зерносховищах повинні бути укладені дуже щільно, інакше ріпак «протече» у вентиляційні канали. Для зберігання ріпаку в силосах потрібні спеціальні аероднища - решітки з діаметром отворів 1,5 мм.
Які процеси відбуваються в насінні соняшнику при зберіганні
За високої вологості і температури насіння соняшнику переходить в стан інтенсивної життєдіяльності, змінюється його хімічний склад:
- ядра насіння набувають темного кольору;
- з'являється затхлий запах;
- з'являється гіркий смак;
- підвищується кислотність.
Розвиток термофільних бактерій може привести до повної втрати якісних показників.
Відтак, основну увагу під час підготовки насіння олійних культур до зберігання слід приділяти доведенню його до оптимальної вологості і температури.
Оптимальними показниками вологості та температури для зерносховищ, де зберігається соняшник, є:
- вологість - 7 %;
- температура - 10℃.
На тривале зберігання в зерносховища без активного вентилювання закладають насіння соняшнику з вологістю не більше 7% і засміченістю не більше 2%, на тимчасове зберігання (терміном до одного місяця) - насіння з вологістю не більше 9% і засміченістю не більше 3% за умови їхнього активного вентилювання. Насіння соняшнику (із обов’язковим наступним сушінням) із вологістю від 9 до 13% і за температури атмосферного повітря до 10°С має зберігатися на токах(площадках) не більше однієї доби, оскільки вже за кілька годин у масиві зерна може розпочатися самозігрівання, а за добу процес набере такої сили, що призведе до початку його псування. Соняшник вологістю понад 13% не підлягає зберіганню, його потрібно негайно сушити і потім охолоджувати в потоці. Крім цього, на терміни зберігання соняшнику впливають не тільки температура і вологість, але і вміст обрушеного і битого насіння, яке пліснявіє швидше.
Зберігання в зерносховищах підлогового типу, де зазвичай не застосовують системи аерації, слід виконувати з дотриманням кількох правил. Наприклад, висота зернового масиву не має перевищувати 3–3,5 м. Також потрібно постійно контролювати температуру й вологість всередині зернового насипу.
Якщо соняшник зберігають великими партіями в силосах, треба заповнювати не весь силос і залишати вільними кілька метрів по висоті силосу. При цьому силоси обов’язково повинні оснащуватись вентиляцією, щоб забезпечувати охолодження й аерацію зерна в разі потреби. Контроль температури має здійснюватися частіше, ніж для інших видів зерна.
Необхідно вирівнювати конуси в силосах. Волога й тепло нагромаджуються в них внаслідок міграції вологи. Це може спричинити утворення кірки й псування насіння, а також зараження комахами-шкідниками. Якщо насіння соняшнику починає нагріватися - одразу вмикайте вентилятори. Після охолодження насіння до заданої температури - перевіряйте силоси щомісяця.
Звертаємо вашу увагу, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний характер.
