ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
Який алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного 2022 податкового року?
Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).
Визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки на підставі підтверджуючих документів.
Розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
Водночас, у разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання, розраховується шляхом визначення часток (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.
Визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;
визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;
визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;
визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.
За яких умов адвокат повинен ставати на облік у контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI).
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску (п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076).
Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.
Адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання (п. 3 ст. 4 Закону № 5076).
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).
Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема, про:
прізвище, ім’я та по батькові адвоката;
номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;
адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;
інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).
Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.
Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).
До бюджетів Київщини надійшло 204 млн грн акцизного податку
З реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до бюджетів громад пристоличного регіону надійшло 204 мільйони гривень. Таку інформацію надала в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Юліана Козаченко.
Нагадуємо, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.
До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО-власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, можуть переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису та не потребує додаткової реєстрації.
Водночас, платники мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Хто є платниками земельного податку?
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями).
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
- на праві постійного користування;
- на умовах оренди.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Власники елітних автівок спрямували до бюджетів громад пристоличного регіону 3,6 млн грн транспортного податку
За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Юліани Козаченко, власники елітних автівок спрямували до бюджетів громад пристоличного регіону 3,6 млн грн транспортного податку. Зокрема, зазначається, що юридичні особи сплатили 2 мільйони гривень, а фізичні особи, у свою чергу, - 1,6 млн грн.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?
Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 – ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензія на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:
- копії засновницьких документів;
- атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції - зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);
- договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Подаються копії зазначених у Законі № 481 документів в одному примірнику. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом, або подаються в електронному вигляді. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (частина четверта ст. 3 Закону № 481).
Обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання.
Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина двадцята ст. 3 Закону № 481).
Повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).
При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 291/1316, із змінами та доповненнями.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО стипендія, яка виплачується докторантам?
Відповідно до п. 3 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі – Порядок № 261) підготовка осіб в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок видатків державного бюджету у державних закладах вищої освіти чи наукових установах (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти чи наукових установах (регіональне замовлення).
До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема, публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей (п. 39 Порядок № 261).
До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра (п. 19 Порядок № 261).
Згідно з п. 17 Порядку № 261 аспіранти (ад’юнкти) і докторанти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.
Підпунктом 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, стипендія, яка виплачується докторантам, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, повинен подати платник податку до контролюючого органу, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що до 31 грудня 2023 року громадяни мають право на повернення частини сплаченого загальнодержавного податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного податкового року. Для цього платник має подати податкову декларацію про майновий стан і доходи разом із документами, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки. Для повернення частини суми процентів за іпотечним кредитом до декларації платник має додати наступний перелік документів:
- кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;
- відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
- паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит або разом із паспортом з безконтактним електронним носієм – довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Нагадуємо, подати декларацію можна через електронний кабінет платника cabinet.tax.gov.ua, самостійно у Центрі обслуговування платників або за допомогою уповноваженої особи або надіслати поштою з описом вкладення.
Після подачі декларації гроші протягом 60 календарних днів будуть повернуті платнику на його банківський рахунок або направлені поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації.
Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування?
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пунктом «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.
Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
ГУ ДПС у Київській області
