ЗАХОДИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ЗМЕНШИТИ ТРАВМУВАННЯ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ

Дата: 03.10.2022 09:32
Кількість переглядів: 136

Фото без описуКукурудза під час збирання та післязбиральної доробки зазнає різних ушкоджень внаслідок інтен­сив­ної ро­бо­ти ма­шин і ме­ханізмів.

Через ушкодження зерно зазнає ма­к­ро- і мікро­­травм, де­фор­мується за­леж­но від зби­раль­ної во­ло­гості, стиг­лості та ре­жи­му ро­бо­ти зби­раль­них ма­шин. Внаслідок сушіння воно мо­же за­зна­ва­ти теп­ло­вих уш­ко­д­жень.

До фак­торів, які найбільшою мірою впли­ва­ють під час зби­ран­ня та після­зби­раль­ної об­роб­ки, на­ле­жать стиглість і во­логість зер­на. Рівень уш­ко­д­жен­ня від ма­шин і ме­ханізмів різко зро­с­тає, як­що зерно кукурудзи над­то су­хе або, на­впа­ки, во­ло­ге. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти ро­бо­ти з його дооб­роб­ки за оп­ти­маль­ної во­ло­гості у ме­жах 12–22%.

Вплив травм про­яв­ляється по-різно­му. Ма­к­ро­трав­ми мо­жуть ма­­­­­ти як ме­ханічну при­ро­ду внаслідок дії ма­шин і ме­ханізмів, так і біологічну – у разі псу­ван­ня зерна шкідни­ка­ми. Мікро­т­рав­ми діють за­леж­но від місця уш­ко­д­жен­ня. Внаслідок макро- і мікро­­травм, внутрішніх тріщин збільшується подрібнен­ня зернівки у про­цесі до­роб­ки, а відтак змен­шується вихід го­то­вої про­дукції (борошна і круп). Уш­ко­д­жен­ня обо­лон­ки по­лег­шує до­ступ шкідників і мікро­ф­ло­ри. Крім того, уш­ко­д­же­не й ура­же­не зерно кукурудзи в про­цесі зберіган­ня інтен­сив­но ди­хає, підвищується схиль­ність до са­мозігріван­ня і псу­ван­ня.

Свіжозібране зерно кукурудзи містить підвищену кількість вологи, органічні й мінеральні домішки, тому є нестійким об’єктом під час зберігання та потребує негайної доробки, яка включає такі операції, як очищення смітного зерна, його сушіння, вентилювання.

Теп­ло­ве уш­ко­д­жен­ня ви­ни­кає внаслідок швид­ко­го сушіння, за яко­го во­ло­га ви­па­ро­вується нерівномірно із різних внутрішніх ча­с­тин зерна. Ча­с­ти­ни сти­с­ка­ють­ся, між ни­ми ви­ни­ка­ють тріщи­ни, але зовнішня обо­лон­ка за­ли­шається цілою. Під час сушіння кукурудзи застосовують здебільшого м’які температурні режими, не допускаючи нагрівання зерна вище 50? – призначеного на кормові цілі, 45? – для крохмале-патокового виробництва, 30…35? – для харчоконцентратного. За надто швидкого сушіння окремі частини зернини (ендосперм, зародок, оболонки) підсихають нерівномірно, що призводить до появи внутрішніх тріщин у зерні. М’які режими також застосовують для сушіння сирого, недостиглого зерна, адже за швидкого сушіння  його зовнішні оболонки загартовуються, що різко знижує швидкість вологовіддачі. Вказані температурні режими сушіння зерна кукурудзи стосуються вітчизняних зерносушарок. При використанні зарубіжних сушарок режим встановлюють відповідно до їхніх експлуатаційних інструкцій.

Сушіння, особливо термічне, в зерносушарках має закінчуватись за певної вологості зерна залежно від напряму використання. Чинними нормами забороняється пересушувати зерно кукурудзи нижче встановлених стандартами значень. Відповідальність за пересушування несуть оператор, майстер сушіння і начальник виробничо-технологічної лабораторії. Після сушіння в зерносушарках зерно має високу температуру, тому його обов’язково охолоджують i лише після цього засипають у сховище. Температура, з якою допускається засипати зерно, не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більш як на 8-10°С.

З метою зменшення травмування і подрібнення зерна перед сушінням кукурудзи здійснюють такі заходи:

  • скорочують кількість переміщень зерна до мінімуму;
  • усі поверхні, що контактують із зерном, обшивають еластичним матеріалом (стінки бункерів, самопливи, норії тощо);
  • знижують висоту і швидкість падіння зерна.

Вказані температурні режими сушіння зерна кукурудзи стосуються вітчизняних зерносушарок. За використання сушарок зарубіжних фірм режим встановлюють відповідно до їхніх інструкцій.

Повністю уник­ну­ти уш­ко­д­жень прак­тич­но не­мож­ли­во, оскільки у цих про­це­сах задіяно ма­ши­ни й об­лад­нан­ня, які без­по­се­ред­ньо кон­так­ту­ють із зернівкою кукурудзи. Але слід на­ма­га­ти­ся об­ме­жу­ва­ти і зни­жу­ва­ти уш­ко­д­жен­ня до без­печ­них зна­чень, аби не погірши­ти якість.

У про­цесі очи­щен­ня  та­кож мож­ли­ве збільшен­ня вмісту насіння із ма­к­ро­трав­ма­ми. Під час очищення слід витримувати оптимальні режими роботи зерносепараторів. Бажано не використовувати для зберігання кукурудзи висотні сховища, оскільки за їхнього завантаження відбувається значне подрібнення зерна. Практичним досвідом встановлено, що причиною макротравм здебільшо­го є не зер­но­се­па­ра­то­ри, а норії, які пе­реміщу­ють зер­но. То­му слід за­сто­со­ву­ва­ти ти­хохідні норії із ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми у ви­гляді пла­с­ти­ко­вих ковшів. Для пе­реміщен­ня зерна кукурудзи слід уни­ка­ти за­сто­су­ван­ня шне­ко­вих пе­ре­да­валь­них ме­ханізмів, які знач­но трав­му­ють і подрібню­ють зерно. Та­кож потрібно об­ме­жу­ва­ти ви­со­ту падіння і швидкість ру­ху кукурудзи у са­мо­плин­них тру­бах та під час розвантажувально-завантажувальних робіт.

Звертаємо увагу, що ці рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер.

Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва
Управління фітосанітарної безпеки
та фітосанітарних заходів на кордоні
головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р. Кузняк


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь