ОЗИМА ПШЕНИЦЯ: ЯК НЕ ВТРАТИТИ ВИРОЩЕНЕ
Озима пшениця – одна з найбільш поширених зернових і продовольчих культур, важливий продукт харчування у більш як 40 країнах світу. Її призначення – забезпечити людей хлібом та хлібобулочними виробами. Озима пшениця є одним із лідерів за площею і в Україні. Попри невдалі сезони та погодні примхи, площі посівів під нею не зменшуються, а продовжують залишатися на стабільному рівні. Саме урожайність і рентабельність виробництва значною мірою визначають наш добробут.
Слід зазначити, що важливо не тільки виростити гарний урожай на полі, але й не менш важливо його вчасно зібрати та правильно зберігати. Значно знижує вихід якісного зерна пшениці озимої, в тому числі насіння, такий фактор як передчасне проростання зерна в колосі. Ця проблема є характерною за рясних опадів під час жнив. Такий процес починається після завершення спокою. Поширеним показником стійкості пшениці до проростання в колосі є індекс проростання, що залежить від погодних умов, за яких відбувається формування насіння, з яким нерозривно пов'язаний і інший показник — тривалість післязбирального дозрівання насіння. На ці процеси мають значний вплив особливості сорту, догляд за насіннєвими посівами та погодні умови в період від наливання зерна й до повного його дозрівання. За деякими даними тривалість післязбирального спокою відзначається погодними умовами в період дозрівання й збирання. За великої кількості опадів і зниженої температури повітря період післязбирального дозрівання насіння подовжується. Тому, обираючи сорти перед посівом, на це слід звернути увагу. До стійких до проростання зерна в колосі відносяться такі сорти: МІП Олександра, Грація миронівська, Фелікс, Гардемарин та ін.
Крім того, під час збирання врожаю потрібно враховувати не тільки погодні умови, а й особливості сорту, зокрема збирати при достиганні в першу чергу насіннєві ділянки сортів з меншою стійкістю до проростання та осипання. Озима пшениця не має тривалого періоду оптимального збирання врожаю. Після настання повної стиглості зерна на збирання врожаю є лише близько 10 днів. Потім, а особливо за несприятливих погодних умов, втрати врожаю різко зростають. Раніше розпочинати жнива також не варто — збільшуються енергетичні затрати на сушіння зерна. Якщо ж жнива потрібно розпочати раніше, а посіви дозрівають нерівномірно або забруднені бур’янами, слід застосовувати роздільне збирання.
Не слід скошувати відразу велику площу, яка перевищує денну норму роботи комбайна з підбирачем. У разі запізнення з обмолотом і попадання валків під дощ знижується врожайність та якість зерна. Проте у разі нормальних посівів, де пшениця дозріває рівномірно, найкращий економічний ефект зазвичай досягають за прямого комбайнування в перші п’ять днів після настання повної стиглості зерна. Посіви, які були уражені хворобами (фузаріоз колоса), потрібно збирати якомога швидше й зберігати окремо. Таке зерно на току слід просушувати особливо ретельно, оскільки гриби роду Fusarium мають здатність розвиватись навіть за низьких температур. Якщо говорити про врожай, то у народі кажуть «Хліб не той, що у полі, а той, що в коморі», тому успіх буде залежати від злагодженої роботи кожного аграрія під час жнив.
Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва
Управління фітосанітарної безпеки
та фітосанітарних заходів на кордоні
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р. Кузняк
