ХВОЩ ПОЛЬВИЙ
Сосонка, мітелка, кінський хвіст, котячий хвіст, це все народні назви та синоніми бур’яну про який далі ви можете дізнатися більше. Хвощ польовий — це багаторічна трав’яниста рослина родини хвощових 15-40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки.
Стебла у хвоща бувають двох типів: спороносні й безплідні. Спороносні пагони рожево-бурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8–10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з’являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають, і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7-50 см заввишки).
Вегетаційні підземні стебла — кореневища — добре зимують, з них рано з’являються плодоносні пагони зі спорангіями. Спори достигають у березні-травні, після чого плодоносні стебла відмирають. Спори проростають, утворюють паростки, на яких з’являються статеві органи.
Аграріям хвощ польовий відомий уже давно, але був період у розвитку сільськогосподарської галузі, коли на нього не звертали особливої уваги. А все тому, що на українських полях активно поширювалися інші злісні бур’яни: підмаренник, берізка польова, осот. Включаючи низьку агротехнічну культуру вирощування продукції рослинництва протягом тривалого часу (особливо в період 90-х років), значне закислення ґрунтів, бездумний перехід до його мінімального обробітку, проблема масового поширення хвоща набула нових масштабів.
Як правило, хвощ польовий інтенсивно росте на полях з кислими ґрунтами та достатнім рівнем зволоженості. Тому від цього залежатиме вибір способів боротьби з бур’яном. За висновками фахівців до них можна віднести такі групи:
- агротехнічні;
- агрохімічні.
Серед агротехнічних заходів, які можуть допомогти у боротьбі з польовим хвощем, слід виділити вапнування ґрунту для зниження рівня його кислотності. З цією метою у ґрунт вносять вапняні матеріали (вапно, доломітове борошно, дефекат). При цьому дуже важливе дозування, ґрунт має залишатися слабокислим або нейтральним за рівнем рН. Вапнування варто проводити не частіше, ніж один раз у 5-6 років. Іншим дієвим способом боротьби з бур’яном є механічний обробіток ґрунту.
Оскільки хвощ польовий розмножується вегетативно і спорами, агротехнічні заходи необхідно проводити так, щоб не встигали визрівати спори, тобто кожні 10-12 днів (а у разі теплої погоди цей період скорочується до 5-6 днів). Такі заходи призведуть до того, що корінь почне поступово всихати. Але недоліком цього способу є обмеженість його застосування лише у міжряддях на просапних культурах, і у терміни, що є оптимальними в період вегетації культур.
Як показує практика, найбільш повне очищення полів від бур’янів і, зокрема хвоща польового, можна досягти, поєднуючи дієві агротехнічні заходи боротьби з хімічними засобами знищення бур’янів.
Загалом таке поєднання дозволяє зменшити кількість бур’янистих рослин на 78-80%, а їх вплив — на 90-91%. При цьому кількість насіння бур’янів в орному шарі ґрунту скорочується майже на 80% у порівнянні з вихідними даними. Із хвощем польовим боротися складно, оскільки він з’являється у травні, а на ринку ЗЗР практично немає препаратів, які можуть проконтролювати бур’яни, що вегетують, та їхню кореневу систему.
Провідний спеціаліст відділу контролю за обігом ЗЗР Тарабикін Р.В
