Шкільний випускний буває раз у житті. Та цьогоріч випускний для випускників шкіл - це не щастя, а смуток! Бо це перший випускний під час повномасштабної війни в Україні. Вранці 24 лютого наші діти вмить подорослішали, бо наше сьогодення пронизав біль, сльози, невизначеність, втрати, руйнація. Ми маємо багато зламаних дитячих доль, багато загиблих дітей, багато людських жертв та втрачених домівок. Та ми все здолаємо! Ми щиро віримо в нашу перемогу та світле майбутнє України.

На жаль, через війну у наших дітей не буде випускного, про який вони мріяли: без хвилюючого останнього дзвоника, без мерехтливих суконь і вишуканих краваток, без незабутнього випускного балу, без зустрічі світанку всім класом. Сторінки шкільної історії для них закінчилися, тепер настав час писати нову історію та йти далі заради України і тих, хто невпинно виборює мир і свободу українців.

Всі події, які відбуваються в нашій країні сьогодні дуже трагічні, але вони роблять нас сильнішими, а наших дітей надихають на патріотизм та відстоювання української ідентичності, волі й незалежності.

Наші діти мужні, сміливі і добрі! Не зважаючи на війну, вони ідуть допомагати хто чим може: хто теробороні, хто медикам, хто гуманітарному штабу, а хтось просто намалював проникливий і щирий малюнок, через який наші бійці не можуть стримати сліз!

Минулого тижня з 20 по 26 червня в Рокитнянському гуманітарному штабі гуманітарну допомогу отримали 105 сімей переселенців, 38 осіб з інвалідністю та 31 дитина з обмеженими фізичними можливостями, 9 сімей із дітьми отримали дитяче харчування та дитячі підгузки і ще гуманітарну допомогу отримала 17 місцевих малозабезпечених сімей. 

Ми всі віримо, що скоро лихо війни мине, і наші діти обов’язково зустрінуться під мирним небом у вільній, незалежній країні!

Ми всі віримо в ЗСУ та в український народ, який впродовж вікової історії свого існування бореться за свободу!

З нами Бог і перемога за нами! 

Нечепоренко Алла