Від початку нападу росії на Україну понад 7 мільйонів українців вимушено виїхали з країни за кордон, та вже майже після чотирьох місяців нищівної війни росіян з-за кордону повернулося близько 4 мільйонів українців. Не зважаючи на загрози ракетних та артобстрілів українські біженці повертаються на Батьківщину. Вдома все одно краще! Тенденція повернення українців додому стійка.

Та чи не зарано повертатися? Війна у розпалі! І тут відповідь у всіх одна: «Дуже  скучили за домом, за рідною землею, за людьми! Вдома завжди краще!». Туга за домівкою перемогла. Люди ладні боронити свій край, живучи у щоденній тривозі.

Хоч війна триває, діють комендантські обмеження, багато будинків українців зруйновано ракетними ударами рашистів, імовірність ракетних обстрілів не зникла, клопоту додає також дефіцит палива, та щирих українців, справжніх патріотів не спинити. Нам хочеться зберегти наш дім – Україну, захищати її, працювати на нашій родючій землі та не віддати нікому, бо вона – рідна, наша, найкраща!

Умови життя за кордоном не завжди є хорошими. В більшості випадків українцям доводиться знімати житло задорого, жити  в не досить комфортних умовах, важко знайти кваліфіковану роботу – причин чимало. Ось і повертаються потроху всі до рідного дому. А всі українці, які ще не повернулися до України чи не повернуться через вимушені причини, думками і серцем залишаться тут із нами, на нашій Вкраїні милій. Бо Батьківщина - завжди у серці, а серце наше – в Україні!               

 

Війна нас усіх згуртувала, навчила нас цінувати життя, навчила нас бути добрими й співчутливими, допомагати один одному. Минулого тижня з 6 т по 12 червня Рокитнянський гуманітарний штаб видав допомогу 108 сім’ям переселенців, 236 осіб отримали продуктові набори, 14 сімей із дітьми отримали дитяче харчування та дитячі підгузки і ще гуманітарну допомогу отримали 8 місцевих малозабезпечених сімей. Крім цього впродовж тижня було чотири відправки гуманітарної допомоги для військовослужбовців на схід країни в Донецьку область.

У кожного з нас слово «Батьківщина» викликає щирі емоції та спогади, в уяві постає рідний дім, затишок та тепло. Немає нічого кращого за рідний край, де мешкають батьки, де живуть спогади з дитинства та пліч-о-пліч крокують вірні друзі. 

Шануймо, любімо й бережімо наш дім – Україну!

 

Нечепоренко Алла