Про порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання
Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна України» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1569, якою затверджено Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, в Україні введено в дію електронний Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, що є складовим елементом системи складських документів. Система складських документів на зерно є складною і комплексною структурою.
Для чого була створена система ведення реєстрів обліку зерна та складських документів на зерно?
Реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах через електронну мережу.
Реєстрація складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, здійснюється з метою покращення прозорості та проведення моніторингу ринку зерна і забезпечення його стабільного функціонування, надання юридичним та фізичним особам інформації про прийняте на зберігання зерно та про видані складські документи, спрощення операцій із зерном та процедури біржових торгів і надання банківських кредитів.
Які нормативні документи регламентують створення та ведення вказаних реєстрів?
В Україні нормативно-правове регулювання правовідносин, пов’язаних зі складськими свідоцтвами, представлене Цивільним кодексом України, Законом України «Про сертифіковані склади та прості і подвійні складські свідоцтва» та Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі – Закон), а також низкою підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють окремі аспекти обігу складських свідоцтв на зерно та ведення реєстру складських свідоцтв на зерно.
Щодо регулювання на рівні підзаконних нормативно-правових актів, то варто відзначити, що є акти, що стосуються виключно складських свідоцтв, які видаються внаслідок передачі зернових культур на зберігання. Так, Порядок випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року №510, встановлює правила випуску та використання бланків складських свідоцтв, а також закріплює форму бланків для простого і подвійного складських свідоцтв та складської квитанції. Положення про обіг складських документів на зерно, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198, більш детально регулює особливості здійснення операцій із бланками складських свідоцтв та правила використання таких бланків, здійснення записів на них тощо.
Також існують підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють порядок ведення реєстрів складських свідоцтв, які видаються при отриманні на зберігання зерна. Так, Порядком ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1569, встановлені загальні засади ведення основного реєстру складських свідоцтв на зерно та реєстру зернового складу, а особливості ведення згаданих реєстрів визначені Порядком ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11 серпня 2005 року № 374.
Відповідно до статті 24 Закону, зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Стаття 1 Закону визначає, що зерновий склад – суб’єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов’язань за складськими документами на зерно. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно (подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складська квитанція), а також зберігати зерно у власних зерносховищах.
Відповідно до статті 36 Закону зернові склади зобов’язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання.
Статтею 45 Закону передбачено обов’язок зернового складу вести реєстр складських документів на зерно.
На виконання вимог цього Закону було прийнято Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання. Додаткового також впроваджено Порядок ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу.
Отже, відповідно до зазначених нормативно-правових актів, існує два види реєстрів: Основний реєстр та Реєстр зернового складу.
Згідно зі статтею 1 Закону:
- реєстр зерна (заставного зерна) – система обліку інформації про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку;
- реєстр складських документів на зерно – система обліку інформації про видані зерновими складами складські документи на зерно та власників таких документів.
Відповідно до Порядку ведення Основного реєстру:
Основний реєстр – основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі – Реєстр), – електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно та про держателів таких документів;
Реєстр зернового складу – база даних, що містить відомості про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновим складом на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, про видані ним складські документи на зерно та про володарів таких документів. Реєстр зернового складу ведеться у двох формах: електронна база даних, яка є складовою частиною Реєстру, та на паперових носіях (Книга реєстрації).
Основний реєстр містить дані про зерно, прийняте зерновими складами на зберігання, та складські документи на зерно, видані на підтвердження прийняття зерна на зберігання, і їх власників.
Щодо Реєстру зернового складу, то він містить інформацію в електронному форматі та у книзі реєстрації, яка ведеться у паперовій формі (така інформація має бути ідентичною в обох частинах реєстру). Електронна частина Реєстру зернового складу є складовою основного реєстру. Реєстр зернового складу містить таку ж інформацію, що і основний реєстр, оскільки інформація основного реєстру складається з даних, які зерновий склад надсилає до основного реєстру на щоденній основі.
Доступ до реєстру надається шляхом видачі витягів, які показують факт наявності чи відсутності запису про певний складський документ, а також дані про нього. Звернутися за витягом може як власник складського чи заставного свідоцтва, так і будь-яка інша фізична чи юридична особа.
Зі змістом Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1569 можна ознайомитися за посиланням.
Зі змістом Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11 серпня 2005 року № 374, можна ознайомитися за посиланням.
Адміністратором основного реєстру є ДП “Держреєстри України”. До повноважень адміністратора Основного реєстру належить створення Основного реєстру, забезпечення його функціонування, технічне та технологічне забезпечення, збереження бази даних, постачання реєстраторам програмного забезпечення для ведення Основного реєстру в електронному вигляді, а також надання установам, організаціям та підприємствам дозволу на користування інформацією, що міститься в Основному реєстрі, та витягів із нього. Крім того, ДП “Держреєстри України” несе відповідальність за замовлення, облік, постачання і контроль за використанням реєстраторами бланків складських документів на зерно, бланків витягів із Основного реєстру, технічне навчання реєстраторів тощо.
Реєстратором Основного реєстру є зерновий склад, який виконує функції відповідно до договору з адміністратором Основного реєстру і передає інформацію для внесення до Основного реєстру, а також видає власникам зерна витяги з Реєстру зернового складу. При отриманні зерна на зберігання представник зернового складу надає власнику зерна складські документи на зерно із внесенням даних щодо таких документів до Реєстру зернового складу. Реєстратор зобов’язаний щодня надсилати до Основного реєстру всі відомості, що вносяться до Реєстру зернового складу, у форматі, який визначається уніфікованим програмним забезпеченням.
Нагадуємо, що, відповідно до статті 82 Закону, юридичні та фізичні особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.
Звертаємо вашу увагу, що ці рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер.
Державний інспектор відділу контролю
в сфері насінництва та розсадництва
Управління фітосанітарної безпеки
та фітосанітарних заходів на кордоні
Головного управління Держпродспоживслужби
в Київській області Р. Кузняк
