Зміни порядку відображення податкових ставок та сум податку в чеках РРО/ПРРО при продажу тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 30.11.2021 № 1914 до Податкового Кодексу України запроваджено зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.

Так, статтю 189 ПКУ доповнено пунктом 189.18, відповідно до якого базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.

Встановлений пунктом 189.18 порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:

-СГ - виробниками тютюнової продукції;

-СГ, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - контрольовані СГ). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

- імпортерами тютюнової продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих СГ, ні до імпортерів такої продукції (далі – «Інші суб’єкти господарювання»), правила визначення бази оподаткування, встановлені п.189.18 ст. 189 ПКУ, не застосовують.

Для операцій з постачання тютюнової продукції, що здійснюється такими «Іншими суб’єктами господарювання», з 01 січня 2022 застосовується режим звільнення від оподаткування, встановлений п.197.27 ст.197 ПКУ, незалежно від дати придбання ними такої продукції.

Державна податкова служба України наголошує на необхідності з 01 січня 2022 року забезпечення «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимог щодо відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:

-назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

-окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21).

 

Законом №1914 запроваджено з 01 січня 2022 пільгове оподаткування податком на прибуток окремих категорій сільськогосподарських товаровиробників

 

Головне управління ДПС повідомляє платників податків, що відповідно до змін та доповнень, внесених Законом України від 30.11.2021 №1914 до Податкового кодексу України, з 01 січня 2022 року запроваджується тимчасове звільнення від оподаткування податком на прибуток окремих категорій сільськогосподарських товаровиробників.

Так, підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 57, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнено від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010:

- клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);

- клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);

- клас 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці, за виключенням виробництва м'яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м'яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м'яса курей).

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку на прибуток є одночасно виробником, наприклад, індиків і курей, такий платник податку не має права застосовувати пільгове оподаткування податком на прибуток, запроваджене Законом № 1914 .

Вивільнені кошти, тобто, суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку, використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов'язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов'язаний нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ.

Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Інформація з даного приводу міститься в інформаційному листі ДПС за №1/2022, ознайомитись з яким можна на офіційному веб-порталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/448/555363/InfoList1_2022.pdf.

 

ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині розташованому на території ринку, не може бути платником ЄП першої групи

 

Головне управління ДПС інформує платників податків, що з 01 січня 2022 року обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій не поширюється на ФОП – платників єдиного податку І групи.

Нагадує, що до І групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

З 01 січня 2022 року збільшено ставки акцизного податку для спирту, з 01 березня 2022 року - для алкогольних напоїв та пива

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 30.11. 2021 № 1914-IX до п.п.215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Абзацом 6 пункту 1 Розділу ІІ Перехідних положень зазначеного Закону №1914 визначено, що зміни до п.п.215.3.1 п.215.3 ст.215 ПКУ, щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, з 01 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 01 березня 2022 року.

Виробники спирту етилового при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку встановлену на дату реалізації спирту етилового (п. «є» п.п. 232.4.1 п. 232.4 ст. 232 ПКУ), тобто у розмірі 133,31 грн. за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.

Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 01 березня 2022 року.

 

Використання ПРРО простіше та дешевше

 

Головне управління ДПС інформує платників податків, що для застосування з 01 січня 2022 року реєстраторів розрахункових операцій суб’єкт господарювання за власним бажанням може вибрати класичний, або програмний РРО, в залежності від своїх потреб.

Платники податків можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО, в залежності від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.

При цьому програмний РРО має беззаперечні переваги перед класичним, оскільки тут використовується безкоштовне програмне рішення від ДПС (ПРРО), яке забезпечує функціонал, що відповідає вимогам Закону про РРО.

Програмний РРО можна встановити на будь-який гаджет, який підтримує операційну систему Windows чи Android і має підключення до мережі Internet та зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні.

Для програмних РРО передбачено виключно онлайн реєстрацію ПРРО в контролюючому органі.

У процесі використання ПРРО передбачає онлайн передачу (отримання) даних до/від фіскального серверу контролюючого органу.

За запитом користувача в ПРРО передбачено автоматичне створення Z-звіту (періодичного звіту) засобами фіскального серверу, а передача даних до ДПС забезпечується без залучення інформаційних еквайєрів.

Здійснення попереднього програмування РРО/ПРРО та створення номенклатури товарів у фіскальній пам’яті реєстраторів не вимагається. Зазначення назви, ціни та кількості товарів (послуг) допускається в момент їх продажу.

ПРРО дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин поспіль та не більше 168 годин протягом календарного місяця), та надіслати до ДПС дані про здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline.

Внесеними змінами до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265, зменшено вдвічі розмір штрафної санкції за торгівлю необлікованим товаром - із подвійної вартості до суми, на яку виявлено необлікований товар за цінами реалізації.

Крім того, скасовано всі штрафи за несуттєві (формальні) порушення порядку застосування РРО/ПРРО (невідповідність сум, не здійснення записів, не підклеювання чеків до КОРО.

 

Банківські системи дистанційного обслуговування

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що операції вважаються готівковими та зобов’язують суб’єктів господарювання застосовувати РРО/ПРРО у разі отримання коштів від покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем.

Застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим у разі оплати покупцем коштів через установу банку (безпосередньо в установі), через термінал, який належить банку, а також при оплаті на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, (крім карткового), тобто, коли продавець надає покупцю повні банківські реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, на який сплачуються кошти покупцем (замовником).

У такому випадку можна використовувати системи дистанційного обслуговування банку, які надаються банком своїм клієнтам (як фізичним особам так і суб’єктам господарювання).

Системи дистанційного обслуговування надають можливість клієнтам, не відвідуючи банк, здійснити переказ коштів з рахунків та на рахунки, використовуючи для цього як платіжні доручення, так і інші платіжні інструменти (зокрема, платіжні картки), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, тощо).

Банківська система дистанційного обслуговування (Приват 24, Портмоне, Монобанк, тощо) може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, у платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта: ноутбуку, смартфоні, планшеті, інше.

Такі банківські послуги спрощують проведення розрахунків і надаються банком клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток), інших операцій.

 

Як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса»?

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платникам податків, що Державна податкова служба (далі - ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі- ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі - ПРРО Каса).

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

 

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені п,п.14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають на обліку, в обігу) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
З цією метою до  нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пунктом 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах - п.7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

 

За користування надрами у 2021 році платники Київщини сплатили майже 80 млн грн

 

За 2021 рік платники столичного регіону спрямували до Зведеного бюджету 79,7 млн грн рентної плати за користування надрами. Такі дані навела начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. За наданою інформацією, надходження зросли на 33% або 19,8 млн грн порівняно з сумою, що надійшла у 2020 році

Найбільші суми бюджету забезпечили платники Обухівського району – 25,5 млн грн, Білоцерківського – 15 млн грн та Броварського – 12,6 млн грн.

Головне управління ДПС  Київській області нагадує, що з 1 січня 2022 року діють нові форми  податкової декларації з рентної плати, яку, зокрема, доповнено новим Додатком 22 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції». 

Ідентифікатор  форми  податкової декларації з рентної плати: J/F0800106 (квартальна) та J/F0800205 (місячна).

Довідково: Наказ 583 опубліковано 14.12.2021 в Офіційному віснику України № 95.

 

За минулий рік водокористувачі сплатили до Зведеного бюджету 126 млн грн рентної плати за спеціальне використання води

 

За минулий рік водокористувачі сплатили до Зведеного бюджету 126 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Як зазначила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова, такий показник на 17% або 18,6 млн грн перевищує надходження 2020 року. 

Найбільші суми забезпечили платники Броварського району – 53 млн грн, Вишгородського – 31 млн грн та Обухівського – 23 млн грн.

Водночас нагадуємо, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Обсяги фактично використаної води обчислюються водокористувачами самостійно, на підставі даних первинного обліку, згідно з показаннями вимірювальних приладів.

У разі відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). За відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.