21 січня  2022 року бібліотекарі Рокитнянської Публічної бібліотеки в читальній залі цієї бібліотеки до Дня Соборності України організували літературну виставку під назвою «Соборність: історичний досвід українського державотворення».  

Презентовані видання   розраховані  на широке коло читачів та на всіх, хто цікавиться історією України, хто хоче  дізнатися про доленосні для України події січня 1919 року,  про відродження незалежної соборної державності. 

Соборність стала одним із пріоритетних напрямів дослідження історичної науки. Проблема об’єднання УНР та ЗУНР посідає чільне місце і в спеціальних монографічних дослідженнях, науковці-дослідники надають цікаві та невідомі широкому загалу факти.

Як свідчать історичні документи, 22 січня 1919 року в Києві на  Софійському майдані проголошено Акт Злуки Західноукраїнської Народної Республіки(ЗУНР) та Української Народної Республіки. В «Універсалі  соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». З  моменту проголошення Соборності назву ЗУНР змінено на  «Західна Область Української Народної Республіки». Є  низка значень терміну «соборність». Найбільш вживані з них: обєднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності.  Соборність невіддільна від державності, суверенітету. Так українці заявили  про своє прагнення об’єднати в єдиній соборній державі всі, розкидані по різних державах, українські землі. Пам'ять  про цю єдність жила протягом багатьох століть, проте шанс для такого  об’єднання з’явився  після розпаду Російської, а згодом Австро-Угорської імперії. Проте до дійсного об’єднання не дійшло.  Перша причина – війська ЗУНР  та УНР зазнали поразки в боях з ворогами української державності. Польща захопила Галичину та Волинь,  Угорщина окупувала Закарпаття, Румунія – Буковину, а більшовицька Росія захопила Наддніпрянську Україну. Фактично уряди переможних держав Антанти не визнали права  України на власну державність. І хоч визвольні змагання зазнали поразки, а українські землі знову було розділено, тепер уже між чотирма державами, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності  України.

Відомий український історик Шаповал Ю.І. зазначає: «Найбільшою перепоною для українського визвольного руху, були розходження між урядом УНР і Державним Секретаріатом Західної Області УНР. Головне зберегти єдність у собі. Тоді вона неодмінно збережеться і в державі, ніхто не відчуватиме себе дужчим  за нас». 

Інформацію підготувала бібліотекар Публічної бібліотеки Любов Марущенко