Чи варто визначати рівень антитіл після Covid і що з ними робити?
Актуально в світі масового визначення «модних» антитіл.
Перед призначенням кожного обстеження варто усвідомлювати, яку клінічно значущу інформацію може дати той чи інший результат, і що з ним робити далі. При цьому корисно знати настанови/рекомендації на тему, а для лікаря це обов‘язково.
• Що написано про мету визначення АТ до SARS-CoV-2 і користування цим аналізом в міжнародних, накшталт американської FDA, і національних настановах/протоколах?
Тільки для встановлення факту перенесення коронавірусної інфекції (https://bit.ly/3CeWOaM). Йдеться про будь-які специфічні противірусні АТ-імуноглобуліни класу G.
• Чому ті, хто писав і затверджував ці офіційні документи, не рекомендують застосовувати їх для інших цілей, а саме - для оцінки достатності/рівня противірусного імунітету, показів для щеплення і введення бустера?
Ось аргументи:
-відсутність наукових досліджень, які би надали точні докази здатності АТ забезпечувати адекватний імунний захист. Навіть, якщо йдеться про, так звані, нейтралізуючі АТ, як-то до S1 домену спайк-білку вірусу,
- невизначеність порогових рівнів,
- відсутність стандартизованих тест-систем,
- рівень циркулюючих АТ не дає повної картини імунітету. Іхній вміст природньо знижується через 2-3 місяці, але це не обов’язково свідчить про зменшення захисту, оскільки В і Т-лімфоцити пам‘яті зберігаються значно довше і «вмикаються» при повторному контакті з вірусом. Проте ми не знаємо, наскільки довше, і наскільки надійно «вмикаються».
Керуючись цим, більшість країн прийняли стратегію вакцинації від COVID, незважаючи на перенесену хворобу і без визначення рівнів АТ, як «перестраховку на користь людей» в умовах невизначеності.
• Чому частина лікарів, і не тільки українських, все ж таки рекомендує використовувати рівень нейтралізуючих противірусних АТ для оцінки наявності імунного захисту і потреби в вакцинації тих, хто перехворів?
Ось деякі аргументи із англомовних джерел:
- в дослідженнях 3-ї фази ефективності щеплень Moderna і AZ, виявлений зв‘язок рівня нейтралізуючих АТ до S-білку з захистом,
- у вакцинованих ізраїльських медичних працівників, які захворіли попри щеплення, рівень АТ був нижчим ніж у тих хто не захворів (https://bit.ly/2ZiqXHI). Водночас такий зв‘язок не є лінійним, і поріг, який може бути різним для захисту від інфікування симптоматичного і тяжкого COVID, не встановлений.
Відомо, що «нет пророка в своём отечестве», тому пропоную ознайомитись із яскравою статтею на тему в Washington Post від 15 вересня 2021 (https://wapo.st/3noLxhL). Автор наводить посилання на 15+ досліджень, які показали силу імунітету у тих, хто перехворів. За даними Ізраїлю (700 тисяч осіб), ризик повторної симптоматичної інфекції у них в 27 разів нижче, ніж у вакцинованих, які не хворіли. Як вказує автор, подібні результати отримані дослідниками в Cleveland Clinic (США).
«У тих, хто перехворів, імунітет доволі потужний. Але політики, імовірно, побоюються це сказати».
Ба більше: «Помилкова гіпотеза, що імунітет після хвороби не є надійним, вартувала втрат життів тисяч американців». Компромісна пропозиція, як діяти в очікуванні результатів наукових досліджень, яка лунає в медичній спільноті, в тому числі, за межами України: вакцинувати через умовних 6 місяців після COVID однією дозою.
#COVID19 #2019nCoV #коронавірус
