Хто може піти у декретну відпустку замість мами (новий закон)
За статистикою, найчастіше у декрет йдуть матері, хоча є певний відсоток чоловіків, які не проти піти в декрет замість жінки. Перебування батька в декреті не дуже добре сприймалося суспільством, в якому міцно сформована думка про те, що лише мати може та має перебувати в декретній відпустці разом з дитиною.
Безумовно, така ситуація, враховуючи рівність прав батьків щодо дітей не могла залишитися поза увагою законодавця.
Саме тому, 15 березня 2021 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною", яким батько також набуває право на отримання відпустки для догляду за дитиною, що певною мірою призведе до руйнування традиційних стереотипів.
Варто зауважити, що після внесених змін до Кодексу законів про працю України та Закон України “Про відпустки” з’явився новий вид відпустки: відпустка при народженні дитини.
Право на одноразову оплачувану відпустку при народжені дитини тривалістю до 14 календарних дні (без урахування святкових і неробочих днів) мають:
-
чоловік, дружина якого народила дитину;
-
батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини (але за умови, що спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки);
-
баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком).
Вказана відпустка надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та оплачується роботодавцем. Варто звернути увагу, що вона не підлягає грошовій компенсації та поділу її на частини.
Для отримання такої відпустки необхідно надати письмову заяву роботодавцю. При цьому особа, яка отримала відпустку при народженні дитини зобов'язана протягом 30 календарних дні, з дня виходу у таку відпустку, надати роботодавцю копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини.
Позитивними змінами є те, що батько може отримати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. А у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, надається відпустка тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Однак, така відпустка надається без збереження заробітної плати.
Вказані відпустки, надаються за заявою батька дитини повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця та зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Разом з тим, час таких відпусток до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Варто зауважити, що вони можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Батько, матір або інші особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Для отримання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідні:
-
письмова заява на ім’я роботодавця;
-
копія свідоцтва про народження дитини.
-
Якщо за отриманням відпустки звертається інша особа (крім матері), то додатково необхідні:
-
довідка з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона стала до роботи до закінчення цієї відпустки;
-
довідка органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про припинення їй виплати допомоги по догляду за дитиною (із зазначенням дати);
-
документи на підтвердження статусу особи, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, прийомних батьків чи батьків вихователів для відповідних осіб ( рішення суду або органу опіки та піклування).
Слід пам'ятати, про необхідність повідомлення роботодавця про дострокове припинення таких відпусток не пізніш як за 10 календарних дні до дня її дострокового припинення.
