06 вересня 2021 року, у день народження Героя України Ігоря Зінича, на Рокитнянщині відбувся прем'єрний показ документального фільму "Останній медик терміналу. Ігор Зінич. Позивний "Псих", до перегляду якого долучилися і працівники Рокитнянська район
Документальний фільм знято за ініціативи волонтерки, ведучої ТРК "ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ" Ксенії Клим, режисера-журналіста Василя Яворського та директора КП Львівської обласної ради "Будинок воїна" Олега Височанського.
Це історія про простого українського хлопця, молодшого сержанта 80-ої окремої десантно-штурмової бригади з нашого рідного Рокитного та надзвичайно талановитого медика Ігоря Зінича, який ціною власного життя рятував своїх побратимів. Він рятував життя поранених за таких умов, коли бійців неможливо було вивезти з ДАПу під обстрілами.
Ігор Зінич заїхав до терміналу Донецького аеропорту 17 грудня 2014 року у складі 3 батальйону 80-ї окремої аеромобільної десантної бригади, відбув з власної волі чотири ротації, рятуючи життя пораненим під шквальним вогнем.
Мужній медик пробув у терміналі 33 пекельні дні в останній місяць оборони. І цей останній місяць у терміналі був далеко не схожий на перші місяці оборони. Це були запеклі бої. Ігоря в батальйоні дуже поважали, бо це був ідеальний військовий медик.
Ось лише деякі цитати-спогади з фільму:
"Історія Ігоря Зінича – дуже важка і дуже сильна. Це фільм не стільки про героїзм, як про безмежну любов до людей. Ігор був медиком. Маючи фельдшерську освіту, він робив в терміналі ДАПу просто неймовірні медичні речі, ті, які не кожен хірург, не кожен анестезіолог може зробити. Він дійсно врятував дуже багато життів і ми не повинні це забути. У фільмі немає нічого штучного. Там немає ні слова думки авторів, він побудований виключно на спогадах родичів і його побратимів".
"Ця людина заряджала і вселяла віру в життя та перемогу. Він лікував не лише таблетками чи уколами, він завжди мав у кишені цукерки, щоб заспокоїти хлопців. 19 січня Ігор Зінич був важко поранений, але це не зупинило його в наданні медичної допомоги іншим, хоч в ці дні там було справжнє місиво, дуже багато поранених та контужених. До останнього свого подиху він був серед важко поранених. При морозі -30° він просто притуляв побратимів до себе, щоб зігріти…"
Загинув Ігор Зінич 20 січня 2015 року внаслідок підриву нового терміналу ДАПу.
І лише 17 лютого, після тривалих перемовин, бойовики передали тіло сина матері для поховання. Поховали Ігоря Зінича в смт Рокитне.
Після перегляду фільму по-особливому тепло, зі сльозами на очах, до присутніх у залі звернулася голова Білоцерківської районної державної адміністрації Людмила Мерзлюк.
Побратими, які знали Ігоря, у своїх виступах наголосили, що людина жива доти, допоки живе пам'ять про неї, а значить – Ігор буде завжди живим!
Режисер фільму, побратими Ігоря наголошували у своїх промовах, що такі фільми потрібні, щоб нагадати людям, що ми протягом семи років перебуваємо у стані війни. І вона не десь далеко, а у нашій країні, і гинуть наші співвітчизники, гинуть чиїсь діти, брати, сестри, батьки.
#ОстаннійМедикТерміналу #ДАП #ІгорЗінич #кіборг
