День вишиванки – більше, ніж традиція. Всесвітньому дню вишиванки 15 років
Щороку у Всесвітній день вишиванки працівники управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області підтримують національний флешмоб і приходять на роботу у вишитих українських строях.
Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.
Сьогодні, 20 травня, працівники управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Київській області та відділень не залишилися осторонь, вкотре підтримали національний флешмоб і одягнулися у вишиванки. Віртуально до свята приєднався з батьківщини свята вишиванок Чернівців і начальник управління Георгій Галиць.
Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки присвячено етномузиці та екологічним питанням. Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики. На величезній кількості локацій (площі, парки, пішохідні вулиці) гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо). Організатори пропонують партнерським організаціям долучатись до саме такого формату святкувань, уникаючи великих концертів та фестивалів.
Довідково: Особливості Київської вишиванки
Українська традиційна вишивка нараховує близько 300 швів, які шиються на основі 20 технік. У ХІХ столітті орнаменти та техніки оздоблення одягу були настільки унікальними, що можна було за сорочкою визначити, з якого села походить її власниця.
Основні кольори вишивки на Північній Київщині – білий, червоний та синій, а на Південній Київщині – білий та жовтий. З другої половини ХІХ століття синій починає замінюватися чорним кольором.
Для Київщини характерними були сорочки з коміром-стійкою, пишними рукавами та низом, оздобленим зубцями.
Першу сорочку (льолю) для дівчинки робили з рукавів маминої сорочки, а для хлопчика – з татової.
В жіночій сорочці вишивкою прикрашали рукави, уставки, манжети, комір та поділку. Особливо яскравими були сорочки дівчат на виданні.
Чоловічі сорочки у ХІХ столітті відрізнялися від жіночих довжиною та відсутністю вишивки на рукавах, проте все ж пишно оздоблювали манжети, маніжку та комір.
