Чи можна вивезти дитину за кордон без дозволу на це другого з батьків?
Часто трапляється так, що суперечки між батьками призводять до ситуації, коли один із них відмовляється видавати іншому дозвіл на вивезення дитини за кордон. А згідно із законодавством України, дітей до 16 років можна вивозити за межі держави лише, якщо обидва з батьків згодні на це. При цьому від мети поїздки вимога закону ніяк не залежить: не має значення, везете ви своє чадо на відпочинок або поправити його здоров'я. Тож, вам необхідно, щоб другий з батьків підтвердив, що він не проти подорожі.
Та все ж законодавством передбачено можливість, коли нотаріальна згода другого з батьків на вивезення дитини за кордон не потрібна:
- якщо один з батьків позбавлений батьківських прав;
- якщо дитина виїжджає з матір'ю-одиначкою;
- якщо другий з батьків помер або пропав без вісті;
- якщо другий з батьків дитини іноземець або особа без громадянства;
- якщо другий з батьків ухиляється від сплати аліментів.
До речі, щодо аліментів.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, офіційно звертався до суду, а потім – до виконавчої служби щодо стягнення аліментів на утримання дитини, і боржник так нічого і не сплачує, то, ймовірно, сформувалася заборгованість з аліментів. Якщо вона перевищує розмір аліментів за 4 місяці, то варто звернутися до виконавця і взяти довідку про заборгованість – цього буде достатньо для того, щоб перетнути кордон з дитиною без згоди другого з батьків.
Крім цього, можна також отримати відповідне рішення суду. При цьому це може бути разовий дозвіл на одну поїздку, або ж дозвіл, виданий на певний період. Наприклад, на один рік.
При складанні такої позовної заяви до суду необхідно вказати:
- мету виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідини родичів);
- термін перебування дитини за кордоном;
- місце перебування / проживання дитини за кордоном;
- факт відмови другого з батьків дати згоду на виїзд дитини з країни.
В Україні мали місце випадки, наприклад, коли мамі давали дозвіл терміном на один рік для перетину кордону з непідконтрольною територією. Мотивували тим, що на непідконтрольною території залишилися бабусі і дідусі, майже всі родичі дитини, а щоб не розлучати її з ними – і було видано такий дозвіл.
Якщо йдеться про недієздатну повнолітню особу, то той із батьків, з ким вона проживає, може звернутися до опікунської ради, яка допоможе встановити фактичне місце проживання дитини та видасть відповідне розпорядження.
З питань, що стосуються захисту прав дітей, слід звертатися до служб у справах дітей, які вивчають певну ситуацію, виносять питання на розгляд дорадчого органу - Комісії з питань захисту прав дитини і подають матеріали органові опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
